Крути 1918: у бібліотеці можна і книжку почитати, і кіно подивитися

29-го січня 1918 року відбулася пам'ятна, але по-справжньому трагічна для нашої країни подія – бій під Крутами. То було страшне протистояння між чотиритисячним підрозділом російської Червоної гвардії та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько півсотні вояків.

Той бій був одним з епізодів першої російсько-української війни, яка почалася у грудні 1917 року і закінчилася в березні 1918-го. Якщо говорити сучасною мовою – гібридної війни, яку Росія розпочала проти Української народної республіки. За рахунок того бою українці змогли зупинити просування ворога на Київ і завдяки цьому дати можливість українській делегації підписати Берестейський мирний договір – по суті, перший договір, який визнавав УНР як самостійну державу.

2018 року світ побачила книжка Костянтина Тура-Коновалова «Крути 1918» – драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях, котрі відбулися під Крутами наприкінці січня 1918 р. Взяти почитати цю книжку ви можете у бібліотеках Солом'янки.

Крім того, у день пам'яті героїв бою під Крутами у бібліотеці для користувачів відбувся показ кінострічки «Крути 1918» – екшна 2019 року про мужність, свободу, патріотизм і любов до власного народу, котрий знімали за мемуарами командира бою під Крутами Оверка Гончаренка, який помер у США 1980 року.

Ми пам'ятаємо і шануємо усіх героїв, які взяли участь у битві під Крутами. Якщо ви ще не читали книжку про той історичний бій, ласкаво просимо до бібліотеки. Також пропонуємо вам слідкувати за новинами та анонсами на нашому сайті і в соціальних мережах, щоб не пропустити наступні покази фільмів, які час від часу проводяться у бібліотеці.

Добрі справи окрилюють 🐦

Бібліотека ім. О.Довженка вже давно долучилася до громадської ініціативи «НЕДІЛЬНИЙ ОБІД У ШПИТАЛІ», яку було створено задля підтримки бійців, які постраждали у зоні проведення АТО, а нині проходять лікування та реабілітацію у військовому шпиталі.

Минулої неділі солом’янські бібліотекарі разом із волонтерами приготували смаколики для наших захисників і залюбки передали їх у лікарню. Таким чином ми виражаємо хоча б невеличку частку нашої величезної вдячності військовим.

Окремо подяку за участь та допомогу висловлюємо пані Ларисі Грабар.

Павло Тичина. Вшановуємо пам'ять одного з найвідоміших українських поетів XX ст.

Видатний український поет, перекладач, публіцист, громадський і державний діяч Павло Григорович Тичина народився 27 (за іншими свідченнями — 23) січня 1891 року в с. Піски на Чернігівщині в багатодітній родині  сільського псаломщика.

Юний Тичина навчався спершу в земській початковій школі в рідному селі, пізніше (1900 р.) став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова і вступив на навчання до Чернігівського духовного училища. З 1907 по 1913 рік був студентом Чернігівської духовної семінарії. По завершенні семінарії став студентом Київського комерційного інституту. В період з 1913 по 1917 рік працював редактором газети, технічним секретарем редакції журналу, помічником хормейстера в театрі М.К. Садовського. 1917 року Тичина став членом редколегії газети «Рада». 1918 року світ побачила перша збірка поета під назвою «Сонячні кларнети», яка одразу ж отримала гарні відгуки критиків. 1920 року вийшли збірки П.Тичини «Замість сонетів і октав» і «Плуг».

1923 р. П. Г. Тичина переїхав до Харкова, тодішньої столиці УРСР, де почав працювати в журналі «Червоний шлях», багато писав і вивчав іноземні мови. 1924 року вийшла його збірка «Вітер з України». В передвоєнні, а ще більше в повоєнні роки, Павло Тичина провадив активну громадську і державну діяльність. З 1938 р. і до кінця життя він був депутатом Верховної Ради УРСР, навіть був її Головою, обирався депутатом Верховної Ради. З 1943 по 1948 р. був міністром освіти Радянської України. Поєднання державної діяльності й поезії давалося Тичині непросто, він, очевидно, переживав душевні страждання, змушений був іти на компроміс з власним сумлінням. Попри оптимістичний настрій його поезій того періоду, в них ховається особистий біль і переживання автора.

Передвоєнні збірки поета: «Чернігів» (1931 р.), «Партія веде» (1934 р.), «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р.). Під час Другої світової війни Тичина написав поему «Похорон друга», котра на одностайну думку літературознавців стала його вершинним досягненням як автора. Найфундаментальнішим твором П. Тичини і однією з найбільших його таємниць вважається симфонія «Сковорода», яку він писав протягом дуже багатьох років. Післявоєнні книги поета: «І рости, і діяти» (1949 р.), «Могутність нам дана» (1953 р.), «Ми – свідомість людства» (1957 р.), «Зростай, пречудовний світе» (1960 р.), «Комунізму далі видні» (1961 р.), «Срібної ночі» (1964 р.) та ін.

Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р. У творчій спадщині поета – близько п’ятнадцяти поем, а також велика кількість перекладів.

Відомий український письменник Василь Стус так писав про Павла Тичину: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Готуємося до Всесвітнього дня читання вголос

Вже протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос. Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос. Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Цьогоріч Всесвітній день читання вголос припадає на середу 5-го лютого.

Свято спрямоване на те, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. В цілому, свято має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина читатиме більше книг, а також поповненню її словникового запасу.

На сьогодні читання є дуже важливим для дітей і підлітків. Ми живемо в сучасному світі в добу технологій, які дуже стрімко розвиваються та захоплюють усі сфери нашого життя. Як часто ми бачимо дитину, яка не відриває очей від екрана смартфона чи планшета – у парку, в кафе, у дворі біля дому, у транспорті і т.д. Читаючи більше книжок, діти отримують шанс відкрити для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися.

Зважаючи на те, що понад 173 країни вже долучилися до цієї події, робимо висновок, що діти та молодь в усьому світі відкривають для себе нові книжки, вивчають нові слова та дізнаються чимало нової корисної інформації.

Ми пропонуємо вам долучитися до святкування Всесвітнього дня читання вголос за допомогою 4-х простих кроків:

1. Оберіть книжку.

2. Знайдіть зацікавленого друга/друзів.

3. Читайте вголос.

4. Сфотографуйте найцікавіші моменти з заходу та розмістіть фото у соціальних мережах із мітками #WorldReadAloudDay #Всесвітній_день_читання_вголос #Читаємовголос

Бібліотека імені О.Довженка неодмінно проведе захід до дня читання вголос, тож усіх, хто бажає взяти в ньому участь, ласкаво просимо до бібліотеки 5-го лютого!

Обкладинки відомих книжок прикрасили коридори американської школи

У школі містечка Манделей (передмістя Чикаго), штат Іллінойс, США вигадали цікавий спосіб спонукати учнів до читання – прикрасити коридори навчального закладу величезними книжковими обкладинками.

Обкладинки легендарних книжок розташовані поруч із дверима навчальних класів, тож, заходячи до класу, учні надихаються на те, щоб обов’язково взяти щось почитати.

Таке чудове перетворення шкільного інтер’єру відбулося протягом різдвяних канікул. Проект було розроблено провідною американською компанією, що займається фотопроектами «Visual Image Photography». За допомогою вінілових муралів спеціалісти компанії перетворили стіни школи на великі книжки.

Серед обраних книжок є «Усі американські хлопці» Джейсона Рейнольдса, «Буремний перевал» Емілі Бронте, «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте, «Ведмежий кут» Фредріка Бакмана та «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро. Ці книги є вдалою сумішшю класичної та сучасної літератури, яка повинна надихати учнів читати книжки як минулої епохи, так і теперішньої.  

Як видно з фотографій, дизайнери відмінно попрацювали, щоб зробити ці мурали. І школярі, і вчителі неодмінно будуть ними насолоджуватися. Ми переконані, що користувачів у шкільній бібліотеці цьогоріч значно побільшає. От би і в Солом’янському районі Києва щось подібне зробити😉

Соборність України – від ідей до сьогодення

День Соборності України – це свято, яке щороку відзначається у день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві.

Рівно за рік до цього, а саме 22 січня 1918 року, було підписано Четвертий універсал Центральної Ради, внаслідок чого УНР було проголошено суверенною і незалежною державою. В листопаді 1918 року було проголошено Західно-Українську Народну Республіку. 22 січня 1919 року врешті-решт було завершено процес об’єднання України.

Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи та власної доброї волі українців, які віками мріяли жити  однією сім'єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розшматованій недружніми сусідами. Перші масштабні відзначення свята Соборності відбулися на території сучасного Закарпаття 22 січня 1939 року.

Напередодні 71-ї річниці проголошення Акта Злуки, 21 січня 1990 року, в Україні було утворено «Живий ланцюг» як символ єдності східних та західних земель України. Акція була організована учасниками українського національно-демократичного руху, вона стала однією  з наймасштабніших у тогочасній Центрально-Східній Європі. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Захід засвідчив, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії. Ця подія стала одним із провісників падіння СРСР і відновлення незалежної України. Офіційно святкувати День соборності в Україні почали 1999 року після наказу президента Леоніда Кучми.

Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії, тож зараз, у такі важкі для України часи,  ідея соборності є дуже актуальною та важливою для нашого народу. Починаючи з 1990 року, організація «Живого ланцюга» стала доброю традицією. У різних куточках України щорічно проводяться такі акції. Святкування Дня соборності проходять не лише в Україні. Заходи, присвячені святу також проводяться українцями, які мешкають у різних містах інших країн.

Книжки свідчень: відзначаємо День Автономної Республіки Крим

Автономна Республіка Крим – це  адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові. З 2014 року українською владою, ООН та ЄС визнається як територія, тимчасово окупована Російською Федерацією. Всім нам добре відомо, що, на жаль, 16 березня 2014 року збройні сили Російської Федерації окупували основну територію Криму, провели та території Автономної Республіки референдум, внаслідок якого Крим було анексовано. Генеральна Асамблея ООН того референдуму не визнала.

Ми віримо у те, що врешті решт справедливість буде відновлено, і за підтримки інших держав і міжнародних організацій Крим повернеться до України, адже за діючими міжнародними протоколами він і зараз є територією нашої держави.

20 січня 1991 року більшість кримчан на загальнокримському (законному!) референдумі проголосували за відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму у складі України. На півострові цей день відзначали як День АРК. Народ півострова пройшов довгий шлях до набуття автономного статусу. Там неодноразово виникали міжнаціональні та соціальні конфлікти, які завжди вдавалося мирно врегулювати. З Днем автономної республіки Крим всі національні меншини і український народ традиційно вітають перші особи держави. Однак зараз через тимчасову незаконну окупацію території Криму святкування даного свята тимчасово не проводиться. Але ми, незважаючи ні на що, вважаємо Крим частиною України і з нагоди Дня АРК хочемо запропонувати вашій увазі деякі цікаві книжки про Крим.

1. «Країна Крим», Олекса Гайворонський

У цій книжці нарисів про пам'ятки ханської епохи, автор запрошує читача помандрувати самобутньою і малознаною країною, якою колись був наш Крим. Кримськотатарські пам'ятки архітектури, що вціліли в різних куточках півострова, допомагають відтворити минулий образ зовсім іншого Криму, яким він був кілька століть тому.

2. «Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення», Гульнара Бекірова

Це нарис політичної історії кримськотатарської дослідниці Гульнари Бекірової. Робота присвячена історії депортації кримськотатарського народу. До книги увійшли раніше невідомі документи офіційних радянських видань, із якими дослідниця працювала в кримських, київських і московських архівах, а також реальні історії, інтерв'ю з очевидцями подій. Авторка каже, що намагалася подати науковий матеріал доступною мовою.

3. «Після Криму», Світлана Поваляєва

Для авторки цієї книги, як і для багатьох інших українців, світ розділився на «до» і «після» Криму-2014: той Крим, який «до», пахне домом, той, який «після» – димом війни.  У книзі зібрані пронизливо-щирі і жорстоко-чесні поезії, в яких справді багато війни, і війну поетеса зовсім не романтизує. Війна «пахне розталим снігом, кров'ю і гноєм». Світлана Поваляєва пише про реальні речі, які для більшості людей звучать не дуже поетично.

4. «Шагін Ґерай», Гульнара Абдулаєва

Історичний роман про останнього і найбільш суперечливого кримського хана. З одного боку, Шагіна Ґерая звинувачують у тому, він не зумів зберегти Кримське ханство, дозволивши Катерині ІІ просто знищити політичну систему Криму. З іншого боку, експерти вважають, що на час правління хана Крим був сповнений агентами Російської імперії настільки, що втримати його було вже майже неможливо.

5. «Крим за завісою. Путівник зоною окупації»

Ця книжка 2019 року була підготовлена Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» до 5-ї річниці російської окупації Криму. Видання пропонує насичений фактами та ілюстраціями лаконічний виклад ключових історичних, політичних та соціальних проблем Криму. Ця книга є продовженням відомого в дипломатичних та експертних колах видання «Донбас у вогні. Путівник зоною конфлікту», яке раніше активно розповсюджувало МЗС України.

Найкращі книжки 2019 року за версією BBC (частина 2) 📚

У попередньому дописі ми ознайомили вас із першою частиною переліку найкращих книг минулого року, опублікованим на сайті відомого видання BBC. Сьогодні пропонуємо вашій увазі другу частину цього списку.

11. «Підземелля: подорож у часі», Роберт Макфарлейн

Багаторазовий лауреат літературних премій Роберт Макфарлейн у своїй новій хітовій книзі «Підземелля» занурює читача у подорож світами, розташованими під нашими ногами. Від льодовиків Гренландії до гробниць Бронзової доби та арктичних морських печер… «Підземелля» – це подорож від минулого нашої планети до її сьогодення та майбутнього.

12. «Нічний човен до Танжера», Кевін Беррі

Разючий і чудовий новий роман про двох вже немолодих злочинців, «кар’єра» яких добігає кінця. Їм доводиться постати перед труднощами та збитками. Чудовий меланхолічний мотив роману, сповненого влучними  фразами та страшними персонажами, не залишить читача байдужим.

13. «Три жінки», Ліза Таддео

Цей роман є науковою роботою, в основі якої лежать багатогодинні інтерв’ю авторки з трьома головними героїнями. Сюжет ґрунтується на описі життя трьох абсолютно різних жінок, їхніх бажань та інтимних історій.

14. «Трюкове дзеркало: роздуми про самообман», Джиа Толентіно

Ця збірка нарисів є однією з найбільш обговорюваних книжок минулого року. Роздуми автора про самосвідомість, фемінізм та інтернет розглядаються через призму різноманітних тем, таких як релігія, наркотики, весільна індустрія та світ відомих людей.

15. «10 хвилин 38 секунд у дивному світі» Еліф Шафак

Головна героїня роману, смертельно поранена представниця секс-індустрії, розповідає історію свого життя. Вона помирає у сміттєвому баку у Стамбулі і згадує свою те, що пережила… В своїх чуттєвих спогадах вона знайомить читача із друзями, яких вона зустрічала в різні ключові моменти свого непростого життя. 

16. «Блискучий, блискучий, блискучий, блискучий, блискучий: нариси» Джоель Голбі

До цієї збірки нарисів входять роздуми автора про смерть, алкоголь, дружбу та втрату. Поєднуючи пронизливу самоіронію та майже привабливе самовихваляння, Голбі з ентузіазмом описує різні речі – важливі та не дуже.

17. «Ковентрі», Рейчел Куск

«Ковентрі» – це збірка нарисів про материнство, шлюб, фемінізм і мистецтво. Книжка охоплює мемуари, культурну критику, елементи сімейного життя та навіть політику.

18. «Портфоліо польоту», Джулія Оррінджер

Роман, створений за мотивами реальної історії американського журналіста Варіана Фрайя, який 1940 року поїхав до окупованої німцями Франції та ризикуючи власним життям допомагав митцям, письменникам та іншим людям, які опинилися в небезпеці, втекти від нацистів. Роман сповнений дійсно особливими героями, трагічними втратами та жахом від голокосту, що наближається…

19. «Повний рот крові», Тоні Моррісон

Тоні Моррісон – лауреатка Нобелівської та Пуліцерівської премії, одна з найбільш знаменитих і шанованих письменників нашого часу. Її збірка нарисів, промов і роздумів «Повний рот крові» торкається таких тем, як історія США, політика, расова приналежність, релігія та глобалізація.

Ці прекрасні книжки поки що не доступні українською мовою, але ми з нетерпінням чекатимемо їх перекладів. Сподіваємося, ви разом з нами ;)

Найкращі книжки 2019 року за версією BBC (частина 1) 📚

Відоме британське видання BBC визначило та опублікувало на своєму сайті перелік найкращих книг минулого року. Пропонуємо вам ознайомитися з цим списком. На жаль, поки що немає перекладу цих книг українською мовою, але ми сподіваємося, що це питання часу😊

1. «Дівчина», Една О'Брайєн

«Колись я була дівчиною, але тепер вже ні» – так починається популярний роман Едни О'Брайєн «Дівчина». Тема книги – вкрадене дитинство юних дівчат. У книзі описана історія нігерійської школярки, яку 2014 року викрали члени радикального ісламського угрупування Боко харам. Це жорстока історія про полон, голод і суцільний жах; про моторошну втечу до лісу, сповненого небезпеками; про занурення у складну бюрократію і ворожість, які чекають на жертву після її повернення додому з дитиною, народженою від ворога. Це незабутня історія про виживання та непохитну віру в спокуту.

2. «Стіна», Джон Ланчестер

У романі «Стіна» автор зображає антиутопію найближчого майбутнього, в якому світ пережив переламну подію під назвою «Зміна». Пересування між країнами заборонено, Великобританія загороджена стіною та суворо охороняється. У романі зображена жорстокість нового світу та наведені цікаві філософські ідеї.

3. «Дівчина. Жінка. Інше», Бернардін Еварісто

Лауреат Букерівської премії 2019 р., цей роман, за ствердженням членів журі, є «обов’язковим для прочитання твором про Англію та жінок». В романі описане життя 12-х різних героїв, переважно темношкірих жінок, котрі мешкають у Великобританії.

4. «Великий Союз», Заде Сміт

Це збірка, що складається з коротких оповідань. У цій книзі майстерно переплітаються різні жанри та ідеї. «Великий Союз» це оригінальна збірка історій про час та місце; індивідуальність і відродження; про нав’язливі пережитки минулого, котрі переслідують наше сьогодення і таємниче майбутнє.

5. «Оркестр меншин», Чігозі Обіома

«Оркестр меншин» це сучасна версія Гомерової «Одіссеї». Це несамовита історія про нігерійського фермера, який жертвує усім заради коханої жінки. Твір вражає надзвичайною точністю деталей. У читача не буде жодних шансів не перейнятися історією бідного закоханого фермера.

6. «Заповіти», Маргарет Етвуд

Цей твір є продовженням довгоочікуваного антиутопічного роману М. Етвуд «Оповідь служниці». В «Заповітах» авторка дає відповіді на запитання, котрі не давали спокою читачам протягом багатьох років – з моменту виходу першої частини твору. Дія другої частини роману відбувається за 15 років після подій першого твору.

7. «Флейшман в біді», Таффі Бродессер-Акнер

Цікаве дослідження та сучасний погляд на шлюб, розлучення та дивовижну цілеспрямованість. Головний герой Тобі Флейшман залишається один із двома дітьми після того, як його дружина тікає. З цього моменту він починає вивчати жінок і стосунки в цілому.

8. «Помаранчевий світ та інші історії», Карен Рассел

Це нова неперевершена збірка коротких оповідань, в якій чудово розкривається екстраординарний письменницький талант Карен Рассел. Авторка є майстром вигадування дуже незвичайних життєвих негараздів для своїх героїв. Наше внутрішнє життя в повному обсязі різнобічно демонструється у цих восьми чудових, захопливих та яскравих історіях.

9. «Нікелеві хлопці», Колсон Уайтхед

Дія твору відбувається у 60-х роках минулого століття, коли до мешканців півдня США долетіли слова Мартіна Лютера Кінга. Темношкірий головний герой вирішує вступити до школи та докорінно змінити своє життя. Однак система не готова до кардинальних змін. В результаті герой потрапляє до «Школи Нікеля» – навчального закладу для неповнолітніх злочинців.

10. «Привиди», Крістіан Кіфер

Цей твір розповідає про дві родини, роз’єднані війною та фанатизмом; про їхні, здавалося б, давно поховані таємниці. «Привиди» – це сага про війну. Твір написаний у яскравій ліричній манері, він розкриває скорботи і тривале відчуття провини воєнного часу, а також небезпеку забуття…

Продовження переліку читайте вже у наступній нашій публікації!

Бібліотеки Солом’янки проведуть низку заходів з нагоди Дня Соборності України

22 січня це особливий день для кожного українця, тому що з 1999 року саме цього дня відзначається День Соборності України. Цю дату обрали тому, що 22-го січня 1919 року було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Ідея соборності бере свій початок ще від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу у Києві. Протягом століть її втіленням займалися українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. В період з XVIII – до початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами, ця ідея відображалася у працях найкращих вітчизняних мислителів, адже для боротьби за свої національні інтереси для України була дуже важливою територіальна єдність.

1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради була проголошена незалежність, а рівно за рік у Києві відбулося офіційне об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. В період радянського режиму, День Соборності не святкувався. В сучасній Україні це свято на державному рівні вперше відзначалося 1999 року.

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківську, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

У бібліотеках Солом’янського району до Дня Соборності України проходитимуть пізнавально-виховні заходи:

21 січня

- Історичний фото-подіум «Сонце соборності» - бібліотека імені І.Світличного;

22 січня

- Зустріч з молоддю до 201-ї річниці з Дня проголошення Акту Злуки в рамках проекту «Історична грамотність» - ЦРБ імені Ф.Достоєвського;

- Із серії «Закладка у пам’яті»: добірка літератури «У Соборності сила!» - ЦРБ імені Ф.Достоєвського;

- Гра-вікторина «З Україною в серці» - бібліотека імені О.Пироговського;

- Патріотичний код «Яка ж вдалась сьогодні днина! Що хочеться співать пісень. Моя соборна Україна знов зустрічає новий день» -  БСЧ імені О.Гончара;

- Історично-документальна виставка «Соборність у наших серцях: від минулого до сьогодення» - БСЧ імені О.Гончара;

- Історичний альманах «Соборна. Вільна. Сильна» - БСЧ імені М.Лермонтова;

- Година державності «В єднанні сила і міць держави» - бібліотека імені О.Донченка;

- Інформаційна зона «Єдність дарує непереможність» - бібліотека імені М.Реріха;

- Книжкова виставка «Славетна мить, що об’єднала Україну» - бібліотека №15;

- Літературно-музичний урок «Свято Єднання» - бібліотека №15;

- Інформаційні п’ятихвилинки «Лунає пісня солов’їна і вітер віє степовий. Моя соборна Україна знов зустрічає день новий» - бібліотека №11;

- «Разом ми непереможні» - інсценізація української народної казки «Батьків заповіт» - бібліотека імені І.Багряного;

- Інформаційний кадр «Україно, Соборна державо, сонценосна колиско моя!» - бібліотека «Солом’янська»;

- Виставка-спогад «Соборність України – від ідей до сьогодення» - бібліотека імені О.Довженка;

- Година-факт «Єдина духом Україна» - бібліотека імені В.Кудряшова;

- Історично-літературний екскурс «Собор єднання і порозуміння» - бібліотека імені О.Новікова-Прибоя;

- Інформаційна година «Сила  Соборності України» - бібліотека імені М.Бажана.

Обов’язково долучайтеся до святкування Дня Соборності і, звичайно ж, не забудьте відвідати заходи наших бібліотек! Чекаємо на вас 😊

День народження В. Стуса та В. Сосоюри – одних з основних фігур української літератури

6 січня – день особливий, і не тільки тому, що це Різдвяний святвечір, а ще й тому що колись саме в цей день (але в різні роки) народилися двоє видатних українців – талановитий поет і прозаїк Василь Стус і не менш талановитий письменник і поет Володимир Сосюра. Ці дві особистості зробили дуже великий внесок у розвиток української літератури. Це різні поети, два різних покоління, проте в них виявилося багато спільного. Багато складнощів було в житті і одного, і другого…

Володимир Сосоюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве, що на Донеччині. В юні роки майбутній поет працював на содовому заводі міста Верхнього. З 1911 по 1918 рік навчався у двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізниці, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу. Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії. Після війни (1922-23 рр.) навчався у Комуністичному університеті в м. Харкові, а також на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923-25 рр.). В. Сосюра був членом літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ і ВУСПП. 1948 р. Сосюру було відзначено найвищою в ті часи нагородою — Сталінською премією. А вже 1951 р. поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну». Основні особливості творчості: - загострення акцентів на силі почуття; - тяжіння до драматичних сюжетів; - звернення уваги на процес життя, його динаміку, рух, зміни, а не причини та наслідки; - характерне романтичне світобачення. Помер Володимир Сосоюра 8 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Василь Стус також народився 6 січня, але вже 1938 року в с. Рахнівці на Вінниччині. Закінчивши школу, вступив до Донецького педінституту. Потім працював учителем, проходив службу в армії, а пізніше працював у газеті. Перші вірші В. Стуса було опубліковано 1959 р. у «Літературній газеті». 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка у Києві, з якої згодом був відрахований через участь в акції протесту під час прем’єри стрічки «Тіні забутих предків». Брав участь у діяльності Клубу творчої молоді. Заробляв на життя працею у Центральному державному історичному архіві, потім – на шахті, залізниці, на будівництві, в котельні, у метро. Протягом 1966-1972 рр. – старший інженер у конструкторському бюро Міністерства промисловості будматеріалів УРСР. 1970 р. книжка віршів поета «Зимові дерева» потрапила до Бельгії і була начебто видана у Брюсселі (насправді ж її видали у Лондоні). 1972 р. поет був заарештований. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну був відісланий у заслання. 1979 р. Стус повернувся до Києва, але вже 1980 р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання. 4 вересня 1985 р. Василя Стуса не стало. Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. «Щирість, «понадчасовість», комунікація сучасності з минулим, як у Шевченка, шукання вічності, любов до природи та життєствердний оптимізм» – такими рисами схарактеризувала поезію Василя українська поетеса Аріядна Шум.