Усиновлення з любов’ю: книги про родину та любов 👨‍👨‍👦‍👶

🏠❤️17 вересня відзначається День усиновлення в Україні. Цей день нагадує нам про безмежну силу любові, яка може зцілити серця, подарувати надію та створити справжню родину. Усиновлення – це вияв справжньої доброти та відданості, нагадування, що родина – це не лише кровні зв’язки, а передусім любов, підтримка й взаєморозуміння. Книги ж стають провідниками в цей світ емоцій: вони допомагають зрозуміти почуття прийомних дітей, теплоту сімейного затишку та складності родинних стосунків.
 
У цей день хочемо поділитися з вами добіркою книг, які розповідають про прийомних дітей, родинні стосунки та тепло сімейного вогнища. Ці видання не лише зворушують, а й надихають на добрі вчинки та розуміння важливості підтримки один одного.
 
📚Добірка книг:

🏡«Татові на щодень» Раян Голідей
Збірка з 366 роздумів про батьківство та любов до дітей. Кожен роздум – це маленький урок про важливість батьківської підтримки, взаєморозуміння й турботи у родині.
 
🏡«Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері
Класична історія про рудоволосу сироту Енн, яку усиновлює подружжя з канадського острова. Книга розкриває теми прийняття, любові та зростання в новій родині, повна пригод, гумору та зворушливих моментів.
 
🏡«Ми знайдемо свого Марселя» Інна Мірошниченко
Ця книга – відверта розповідь успішної адвокатки, мами чотирьох дітей та громадської діячки про її шлях до материнства, кар’єри й усиновлення. Інна Мірошниченко ділиться особистими історіями – від біологічного материнства до прийняття в сім’ю Марселя та Ангеліни, розкриваючи як юридичні тонкощі процесу, так і емоційні переживання. Книга стане цінним посібником для тих, хто мріє розширити родину через усиновлення, та надихає на відповідальну соціальну місію – створення щасливих домівок для дітей-сиріт.
 
🏡«Гайді» Йоганна Шпірі
Книга розповідає історію дівчинки-сироти, яка після смерті батьків потрапляє до свого похмурого дідуся, що мешкає в горах Швейцарії. Попри спочатку суворі умови життя, Гайді приносить радість і світло в серце дідуся, а також стає другом для пастуха Петера. Її щирість, доброта та здатність знаходити красу в простих речах допомагають змінити життя людей навколо.
 
🏡«Сім'я, що зцілює» Олег Романчук
Путівник для батьків, що розглядає теми терапевтичного батьківства для дітей з травмами, включаючи усиновлених. Автор, український дитячий психіатр, ділиться порадами про зцілення через любов і розуміння родинних стосунків.
 
🏡«Все одно буде п'ятниця. А потім неділя» Ольга Бартиш
Відверті роздуми української авторки про досвід усиновлення: чи можна полюбити чужу дитину як рідну, як долати страхи та стереотипи. Книга не інструкція, а емоційна подорож до прийняття внутрішньої дитини та пошуку сімейного щастя, де «п'ятниця» символізує труднощі, а «неділя» – відновлення.
 
🏡«Мам» Каріна Саварина
Продовження роману «Не вагітна», натхненне реальним досвідом авторки. Історія про жінку, яка після років безпліддя усиновлює немовля і вчиться материнства: від турботи про дитину до подолання суспільних упереджень, змін у стосунках з чоловіком та внутрішньої трансформації. Зворушливий погляд на любов і родинні зв’язки через усиновлення.
 
🏡«Усиновлена» Неля Романовська
Мотиваційна збірка оповідань, натхненна реальними історіями усиновлення. Українська авторка ділиться роздумами про любов, прийняття та шлях до сімейного щастя, з акцентом на емоційну підтримку.
 
🏡«Наймоїша мама» Галина Кирпа
Ця книжка розповідає про звичайну маму і її дитину. Хоча вона не зосереджена на темі усиновлення, вона передає тепло і любов родинних стосунків.
 
Ці книги допоможуть відчути, як родина стає джерелом сили та любові. Читайте, діліться думками та надихайтеся на добро.😊
 
Нехай цей День усиновлення стане нагадуванням: родина твориться любов’ю, а серце – прийняттям.

Дбаймо про планету🌍💚

16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару. Це нагадування про те, що невидимий, але дуже важливий тонкий шар газів над нашими головами – озоновий шар – захищає нас від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, яке може завдавати шкоди здоров’ю людей і екосистемам. А також – про те, що екологічна криза загалом – не абстрактна проблема десь там, а те, як ми живемо щодня: чим ми дихаємо, що їмо, скільки ресурсів використовуємо, і що залишаємо після себе♻️.
 
Читання може надихати на зміни: від розуміння проблем до практичних дій. З цієї нагоди ми підготували невелику добірку книжок про екологію та довкілля – не просто наукові чи популярні тексти, а ті, що дають знання, натхнення і конкретні ідеї, які можна використати вже сьогодні!🌿
 
📚Книги, які варто прочитати для екосвідомості:

📗«Шосте вимирання. Неприродна історія» Елізабет Колберт
Журналістка розглядає сучасну біологічну кризу через екосистеми, види та людський вплив. Поєднання репортажу і науки показує, як те, що ми вважаємо «нормою», насправді має глобальні наслідки. Хоч книга глобальна, ситуації, які описує авторка, добре резонують з українським контекстом.
 
📗«Змінюється все. Капіталізм проти клімату» Наомі Кляйн
Аналітична праця: економіка, політика, екологія – тісно поєднані. Авторка досліджує, чому наші економічні системи, споживчі моделі і політичні рішення часто посилюють проблему зміни клімату, і що можна змінити. Це книга-заклик, який надихає на системні зміни, а не тільки поверхневі.
 
📗«Нехай буде вода. Ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води» Сет М. Сіґел
Ця книга досліджує проблему води – одного з найважливіших ресурсів планети – через призму інновацій, суспільної політики та засобів управління. У виданні для українського читача розкрито, як досвід інших країн може бути надихаючим і практичним орієнтиром для нас.
 
📗«Межі зростання. 30 років потому» Донелла Медоуз, Йорґен Рандерс, Денніс Медоуз
Оновлена класична доповідь Римського клубу про моделі зростання, ресурсні обмеження, довгострокові сценарії та можливі шляхи до сталого розвитку. Дозволяє побачити, що навіть зараз є вибори, які мають значення для майбутнього.
 
📗«Клімат у твоїх руках. 17 експериментів, щоб зрозуміти глобальне потепління» Дмитро Кузьменко, Катерина Терлецька
Книжка-нонфікшн, де пропонується 17 простих експериментів, які можна проводити вдома, у школі чи на природі. Теми: різниця між погодою і кліматом, парниковий ефект, утворення хмар, танення льодовиків, можливість змін Гольфстриму, явище «мертвої води» та проблема великої сміттєвої плями в океані. Ілюстрації, доступна мова, корисна для молодих читачів і тих, хто починає цікавитись кліматом.
 
Маленькі кроки для збереження природи:
 
✅Принесіть свій пакет/торбинку. Нагадуйте собі: один багаторазовий – замість десятка пакунків.🛍️
 
✅Економна електрика. Вимикайте світло й електроприлади, коли не використовуєте; міняйте лампочки на енергоощадні.💡
 
✅Сортування та вторсировина. Організуйте збір вторсировини, додайте інструкцію – і робіть це разом.♻️
 
✅Мінімум пластику – максимум натурального. Використовуйте скло, тканину, метал – зменшуйте одноразове.🚫🥤
 
✅Підтримуйте місцеве. Купуйте продукти, вироби та книги у місцевих видавництв, авторів, виробників – це зменшує втрати на логістиці і викиди.🛒🇺🇦
 
✅Освітньо-суспільні дії. Організуйте або приєднайтеся до обговорень, лекцій, клубів із тематикою екології – знання веде до відповідальності і змін.🗣️🌳

Книги, що ожили на екрані🎥📘

🎬13 вересня ми відзначаємо День українського кіно. Це чудова нагода вшанувати не лише режисерів, акторів і сценаристів, а й тих, хто закладає фундамент багатьох шедеврів: письменників. Адже перш ніж історія засяє на екрані, вона народжується у слові, в уяві автора, на сторінках книжки. Книги й кіно – два мистецтва, які не змагаються, а взаємно збагачують одне одного, творячи спільну культурну пам’ять.
 
Пригадаймо деякі приклади того, як літературні рядки перетворилися на живі кадри, як слово стало образом:
 
🎞️«Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський
Поетична повість про пристрасне кохання Івана та Марічки серед гуцульських гір отримала нове дихання у фільмі Сергія Параджанова (1964). Ця стрічка, з її магічними кадрами й музикою, стала справжнім проривом, відкриваючи світові глибину української душі.
 
🎞️«Камінний хрест» Василь Стефаник
У 1968 році Леонід Осика екранізував цю розповідь про трагедію селянина, що полишає рідну землю. Фільм передав не лише біль розлуки, а й силу слова Стефаника, змусивши глядачів по-новому відчути історію.
 
🎞️«Лісова пісня» Леся Українка
Ця драма-феєрія не раз надихала кінематографістів, але остання версія – анімація «Мавка. Лісова пісня» (2023) – зачарувала світ. Зберігаючи поетичність оригіналу, вона оживила історію Мавки сучасними візуальними образами, звертаючись до сердець як дітей, так і дорослих.
 
🌟Ці екранізації – не просто адаптації, а міст між літературою й кіно, де кожна книга отримує нове життя, а нові покоління відкривають класику. І тут постає магія: слово письменника, оживаючи на екрані, стає ближчим, зрозумілішим, а іноді навіть актуальнішим, ніж колись.
 
⋆˚࿔Саме тому книги й кіно – нерозлучна пара. Книга дарує глибину думки й емоцій, а кіно додає рух, колір і душу. Разом вони творять цілий всесвіт – відгуки наших історій, відображення цінностей і мрій. У День українського кіно віддамо шану не лише режисерам, а й письменникам, які разом з ними плекають нашу живу, невмирущу культуру.
 
📚🎬Читаймо книжки, дивімося українське кіно й любімо красу нашого слова, що оживає в образах. Нехай цей день надихає нас берегти й розвивати нашу культурну спадщину!
До вашої уваги тематичне відео до Дня українського кіно.

Краса в слові, образі та серці: книжкова добірка до Міжнародного дня краси📚✨

🗓️9 вересня – Міжнародний день краси, який щорічно відзначають у багатьох країнах, починаючи з 1995 року. Цей день нагадає нам, що краса – це не лише зовнішні риси, а внутрішня гармонія, мистецтво і природа.
 
𓂃🪶Джон Кітс писав: «Краса – це радість назавжди». Це не просто метафора, а сенс, який вартий того, щоб плекати його щодня.
 
Краса – це вміння бачити глибше: красу людини, природи, слова й образу. Література й мистецтво вчать нас цій уважності, вони допомагають помічати тонкі деталі й берегти в собі людяність. У цьому дописі до вашої уваги тематична добірка книг, які розповідають про різні виміри краси: зовнішню й внутрішню, природну й поетичну, мистецьку📖.

🎨Краса мистецтва – щоб навчитися бачити образи
 
«Оповідь про мистецтво» Ернст Ґомбріх
Класичний, зрозумілий огляд історії мистецтва – від античності до модерну. Книга допомагає читачеві «включити» художнє око й розуміти, як працюють форми й композиція. Ідеальна для початку знайомства з візуальною культурою.
 
«Скарби України» колектив авторів
Ця книга розкриває найцінніші пам’ятки українського мистецтва, архітектури та ремесел. Вона дозволяє зануритися в багатство української культурної спадщини та оцінити її красу.
 
🍃༄Краса природи — уважність до світу довкола
 
«Волден, або Життя в лісах» Генрі Д. Торо
Есе про спрощене життя в природі, про увагу до дрібниць і гідність простоти. Торо вчить цінувати тиху красу лісу, озера й власної думки – книга для тих, хто хоче відновити зв’язок із природою.
 
«Моя Україна. Фотоальбом» Сергій Тарасов
Альбомна збірка дивовижних фото, що відкривають всю мальовничість української природи – від гір і лісів до річок, полів і містечок. Ілюстрації допомагають «побачити» красу рідної землі крізь об’єктив.
 
«Лісова пісня» Леся Українка
Поетична драма, де краса природи (ліси, річки) переплітається з глибиною людської душі. Історія Мавки – гімн красі життя й кохання, що відображає також внутрішню красу.

🫶Внутрішня краса / краса людини — етика, любов, ставлення
 
«Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері
Ця філософська казка – абсолютна класика, яка говорить про внутрішню красу як ніхто інший. Твір вчить бачити «найголовніше», що приховане від очей, і показує, як важливі дружба, відповідальність та вміння відчувати серцем, а не лише дивитися очима.
 
«Що таке краса?» Ейтан Борітцер
Ця книжка для дітей та дорослих розглядає поняття краси з погляду філософії та психології. Вона допомагає зрозуміти, що краса – це не лише зовнішній вигляд, а й внутрішній світ людини. Ілюстрації Ненсі Форрестер додають тексту глибини та емоційності.
 
«Краса людини в життєвих практиках культури» Світлана Крилова
Ця монографія досліджує, як культура формує наше розуміння краси. Авторка аналізує відмінність між фізичною привабливістю та духовною красою, підкреслюючи важливість внутрішнього світу людини.
 
«Мистецтво любити» Еріх Фромм
Класичний роздум про любов як навичку й моральну практику. Фромм пояснює, як турбота й увага до іншого – це прояв внутрішньої краси. Книга стимулює роботу над собою, а не примушує до ідеалів.
 
✍🏼Поетична краса – слово, що робить світ світлішим
 
Ліна Костенко – вибране
Сучасна українська поетика, яка поєднує естетичну витонченість і моральний стрижень. Вірші Костенко – про красу слова, гідність людини та високу відповідальність митця.
 
«Кобзар» Тарас Шевченко
Народна поезія, образи рідної природи й душі – неперевершене джерело української естетики.
 
🎀Пам’ятаймо: краса – не привілей, а щоденна вправність серця. Красу не потрібно шукати в недосяжному – вона поруч: у слові, у строфі, у небі над полями, у форматі картини. Читаймо, дивімося, бережімо й знаходьмо прості радощі в образі й слові.

Українське кіно – спадщина та сучасність🎬🇺🇦

🎥Кіно – це не лише мистецтво, а й дзеркало історії народу. Український кінематограф має свою неповторну мову, власний стиль та глибокі образи. Його класика, створена майстрами минулого століття, і сьогодні надихає нові покоління митців та глядачів. Одним із творців світового рівня, який прославив Україну у кіномистецтві, став Олександр Довженко – режисер, письменник, художник, якого називають основоположником українського поетичного кіно.
 
✨Спадщина Олександра Довженка
 
Його стрічки стали надбанням не лише української, а й світової культури.
 
🟢«Звенигора» (1928) – перший великий фільм Довженка, який поєднав епічні образи української історії з авангардною кіномовою.
🟢«Арсенал» (1929) – стрічка про події Української революції, де він зобразив драматизм братовбивчої війни.
🟢«Земля» (1930) – вершина творчості режисера, один із найвідоміших українських фільмів у світі. 1958 року на всесвітній виставці в Брюсселі його визнали одним із 12 найкращих фільмів усіх часів.
 
Поетичність кадру, символізм і любов до людей зробили кіно Довженка вічним. Його роботи вплинули на багатьох кінорежисерів у світі, зокрема на Сергія Параджанова та Андрія Тарковського.
 
💫Сучасність українського кіно
 
Сьогодні українське кіно розвивається попри всі виклики. Глядачі знову й знову відкривають для себе українські стрічки:
 
🔵Історичні фільми («Поводир», «Захар Беркут»).
🔵Воєнна та документальна драма («Кіборги», «20 днів у Маріуполі»).
🔵Сучасні авторські роботи, що отримують міжнародні нагороди («Памфір», «Стоп-Земля»).
 
🌎🏆Світ визнає українських режисерів: фільм «20 днів у Маріуполі» 2024 року отримав «Оскар» за найкращий документальний фільм. Це ще одне підтвердження, що українське кіно має сильний голос у світі.
 
Українське кіно – це спадщина, якою ми можемо пишатися, і сучасність, яка твориться тут і зараз. Від поетичних кадрів Довженка до сучасних фестивальних перемог – це шлях, що доводить: українське кіно здатне не лише відображати історію, а й формувати майбутнє культури.
 
Тож, гортаючи сторінки кінематографа, пам’ятаймо: у кожному фільмі – частинка нашої пам’яті, нашого голосу і нашої сили💙💛.

Літо в бібліотеці: теплі спогади й нові враження🌞📚🍂

Літо промайнуло так швидко. На щастя, перші осінні дні тішать нас сонцем і теплом, нагадуючи про безтурботні миті літа, яке щойно закінчилося.
 
У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом'янського району м. Києва воно було яскравим і різноманітним. Наші користувачі провели його у товаристві старих-добрих та зовсім нових книжок, брали участь у цікавих активностях, іграх, квестах та культурних заходах.
 
Ми раді, що бібліотека стала для вас простором для відпочинку, навчання й нових знайомств. А тепер попереду осінь – пора, яка теж має свої переваги: затишні вечори з книгою, гарячим чаєм і новими ідеями🍁📖.
 
Дякуємо, що провели це літо з нами. І запрошуємо зустрічати золоту осінь разом! 🌟

Добрі справи поруч: книги й благодійність💝📕

📅5 вересня світ відзначає Міжнародний день благодійності. Цю дату встановила Генеральна Асамблея ООН 2012 року, обравши її невипадково: саме цього дня 1997 року відійшла у вічність Мати Тереза – символ милосердя, доброти та безкорисливої допомоги. Свято має нагадати людству: підтримка тих, хто цього потребує, робить наше суспільство сильнішим і людянішим.
 
🙏Благодійність – це не лише матеріальна допомога. Це прояв турботи й солідарності, готовність поділитися часом, увагою чи ресурсами. Добрі справи мають здатність множитися: допомагаючи одному, ми надихаємо інших і створюємо ланцюжок доброти.
 
📚Благодійність у бібліотеках
Книги завжди були способом підтримати й надихнути. Тому бібліотеки по всьому світу долучаються до благодійних практик: організовують буккросинг, акції «подаруй книгу», збір літератури для шкіл, лікарень, воїнів чи внутрішньо переміщених осіб.
 
🌍У світі діють чимало цікавих ініціатив:
 
- У багатьох країнах поширені «Little Free Library»🏡 – маленькі вуличні будиночки, де кожен може залишити книжку й узяти іншу.
 
- У США та Європі бібліотеки організовують благодійні ярмарки книжок, а кошти з продажів спрямовують на освітні та соціальні програми.
 
- У країнах Африки та Азії діють міжнародні проєкти зі збору та пересилання книжок школам і громадам, де бракує літератури
 
📍У Публічних бібліотеках Солом’янського району діють такі ініціативи:
📌Подарувати книжку бібліотеці. Книги можна принести до Центральної районної бібліотеки (вул. Освіти, 14А) чи будь-якої з бібліотек Солом’янського району. Після сортування частину беруть у фонд, частину передають на благодійність, а частину – на полиці буккросингу (вільний обмін книжками)🔄.
 
📌Разові та сезонні акції.
• «Подаруй бібліотеці книгу»
• «З миру по книжці»
• «Підтримай бібліотеку – подаруй книжку»
 
Як долучитися?
Якщо маєте таке бажання, принесіть охайні книжки до будь-якої з бібліотек мережі або до ЦРБ на Освіти, 14А.
 
Дитячі видання, художня проза та сучасна українська література особливо потрібні.
 
Слідкуйте за сторінками ЦБС – там анонсують спеціальні збори книжок.
 
🌟Благодійність у бібліотеках – це про турботу й про спільність. Вона допомагає зберігати й поширювати книжкове багатство, дарувати людям знання, радість читання та віру в добро.
 
Тож у цей день варто згадати: навіть маленька добра справа має велике значення. Поділившись книжкою – ми даруємо більше, ніж сторінки з текстом. Ми даруємо підтримку, надію й світло. 💛💙

Кумедні й дивакуваті вчинки письменників 📚✨

Минулого тижня у блозі бібліотеки естетичного виховання ім. Олександра Довженка ми занурилися у захопливі таємниці життя письменників, відкриваючи для себе їхні незвичайні сторони. Продовжуючи цю легку й цікаву тему, сьогодні пропонуємо вам посміхнутися, почитавши про кумедні та дивакуваті вчинки та звички літературних геніїв, які роблять їх ще ближчими до нас.
 
📖 Оскар Вайлд
Відомий ірландський драматург і майстер парадоксів любив епатувати публіку. За спогадами друзів, він гуляв із живим омаром на повідку замість собаки, зберігаючи серйозний вираз обличчя, тоді як перехожі не могли стримати сміху.
 
📖 Віктор Гюго
Щоб завершити «Собор Паризької Богоматері», письменник вдався до радикального методу: віддав свій одяг слузі, залишивши собі лише плащ. У такому вигляді виходити на вулицю було неможливо – тож він зосередився на писанні вдома.
 
📖 Марк Твен
Письменник із почуттям гумору жартував, що народився з кометою Галлея (1835) і піде з нею. І справді, коли комета повернулася 1910 року, Твен помер наступного дня після її найяскравішого прояву.
 
📖 Франс Кафка
Хоча твори Кафки вражають похмурістю, він мав добрий гумор. Кажуть, що одного дня, гуляючи Берлінським парком, він побачив дівчинку, яка плакала через загублену ляльку. Не знайшовши її, Кафка вигадав листа від ляльки, де та «писала, що подорожує світом», і щодня читав дівчинці про нові пригоди. Зрештою, він подарував їй нову ляльку з листом: «Мої подорожі змінили мене». Після його смерті за рік дівчина знайшла в ляльці записку Кафки: «Все, що ти любиш, напевно буде втрачено, але, зрештою, любов повернеться в інший спосіб».
 
📖 Чарлз Дікенс
Автор «Олівера Твіста» був одержимий порядком і не міг писати, якщо меблі стояли «неправильно». Кажуть, що він навіть уночі пересував стіл чи ліжко, щоб його голова дивилася суворо на північ – вірив, що це впливає на здоров’я. Друзі жартували, що інколи йому легше було перетворити дім на справжній хаос перестановок, ніж сісти за роботу без ідеального розташування речей.
 
Ці кумедні історії додають тепла й людяності до образів відомих письменників, доводячи, що їхнє життя може бути не менш захопливим, ніж їхні твори.