Один із найвідоміших сучасних
французьких письменників Марк Леві восени цього року, презентував свою нову
книгу під назвою «Симфонія монстрів» («La Symphonie des monstres»). Цей роман
розповідає про події в Україні, що відбувалися одразу після вторгнення
російських військ у лютому минулого року.
У «Симфонії монстрів» описана
історія про зниклу дитину з села Рикове на півдні України (на Херсонщині),
розташованого приблизно за 50 кілометрів від адмінкордону з анексованим Кримом.
Російські військові викрадають 9-річного українського хлопчика Валентина та відсилають
його у так звані «табори перевиховання». Для написання свого роману Марк Леві
використовував різні джерела, зокрема відвідав Київ і зустрівся з Уповноваженим
ВРУ з прав людини Дмитром Лубінцем.
Леві зображає головного героя роману
німим, вважаючи дитину символом своєї країни, неймовірної скромності українців та
їхньої стійкої волі до опору.
«Гадаю, що серед усієї брехні, яку
Володимир Путін поширює по всьому світу... іноді його божевілля змушує його
вірити, що це правда. Але його план ніколи не був нічим іншим, як геноцидом
українського народу. Важливо було розповісти цю історію, тому що це доказ його
справжніх намірів», – сказав Леві в інтерв’ю Polskie Radio.
Книги Марка Леві перекладено 50-ма
мовами і загалом у світі продано понад 50 мільйонів примірників його книг.
Французький письменник різко
критикує російський уряд за вторгнення в Україну, але попри це він і досі залишається
дуже популярним автором у росії. До речі переклад «Симфонії монстрів» російською
мовою розміщений у вільному доступі в Інтернеті (автор побажав, щоб була доступна
тільки електронна версія книги російською), що дозволить громадянам рф прочитати
про злочини, які їх країна вчиняє в Україні.
Також Марк Леві зазначив, що якби
популярні автори писали про нацизм ще 1933 року, деякі німці тоді могли б
дивитися на все інакше.
Український переклад книги «Симфонія
монстрів» зараз у роботі, а презентація запланована
на осінь 2024 року. А ще книгу буде екранізовано – письменник вже веде
переговори з продюсерською компанію й режисером. Марк Леві хоче, щоб усі герої
у фільмі розмовляли українською мовою. Що ж, чекатимемо з нетерпінням на
українську версію книги та на фільм, знятий за її мотивами. І дякуємо
письменнику за те, що завдяки його твору дуже багато людей у світі дізнається
про різні виявлення терору росіян в Україні, у тому числі і про їхні дії
стосовно дітей.
Блог бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва
Сторінки
- Головна сторінка
- Про нас
- Наш Instagram
- Наш YouTube канал
- Наш Twitter
- Олександр Петрович Довженко
- На гостини до Довженка
- Олександру Довженку - 120
- Фільмотека Олександра Довженка
- Він вмів лиш правду говорити!
- Край, мій рідний край!
- Прочитано. Рекомендуємо.
- Віртуальні вікторини та ігри
- Вірші від бібліотекаря
вівторок, 26 грудня 2023 р.
пʼятниця, 22 грудня 2023 р.
«Я вiльна! I ходжу, i говорю, i дивлюсь»
Відзначаємо 190 років від дня
народження української письменниці, казкарки, перекладачки, емансипантки Марка
Вовчка (справжнє ім’я та прізвище – Марія Вілінська). Марко Вовчок вважається однією з перших авторок у жанрі
психологічного реалізму; відома своїми творами про історичне минуле України,
зокрема про кріпаччину й поневолений стан жіноцтва часів панщини. Особливістю творів письменниці є мінорний настрій і тематика трагічного життя
українських кріпаків.
Перша книга Марка Вовчка – «Народні оповідання». Ця збірка оповідань є
своєрідною книгою українського народного життя напередодні реформи 1861 року.
Це правдиві історії про життя народу, які авторка розповідає читачеві дуже щиро
і просто, роблячи акцент на прагненні людей до волі і виступаючи проти
будь-яких проявів насильства.
Загалом творчий спадок Марка Вовчка налічує
дві книги «Народних оповідань», романи та повісті: «Інститутка», «Кармелюк»
(казка), «Три долі», «Маруся», «Гайдамаки», художні нариси «Листи з Парижа»,
твори російською мовою, переклади творів французької, німецької, англійської,
польської літератур.
Українська література завдяки Марку
Вовчку збагатилася творами у таких жанрах, як соціально-проблемне оповідання, баладне
оповідання, соціальна повість, психологічне оповідання та повість, соціальна казка,
художній нарис.
До вашої уваги добірка
цитат письменниці:
«Не всі, голубе мій, в морі топляться – більше в калюжах»
«Хто лицемірить з людьми, тому і собаки не вірять!»
«Сей світ – як маків цвіт; як-то на тім буде!»
«Брехнею світ перейдеш, та назад не вернешся»
«Гордість – гріх. Людина горда, що міхур водний: сьогодні здувся, а завтра
лопнув!»
«Вона вже не сяяла тепер задоволенням і
щастям, була ніби не в настрої і дещо бліда. Її блідість була не та, що
зостається на обличчі після пережитого горя чи хвилювання, не та, що покриває
лице в хвилини глибокої печалі чи жагучої прикрості, – вся істота її показувала, що вона зблідла просто від
нудьги: у руках її була млявість, повіки якось обважніли, очі зблякли, куточки
рота опустились вниз»
«В радості і веселості час летить швидкокрилим птахом, а в горі і печалі
повзе гірше хворого равлика. А якщо до печалі домісилися ще тривога, так всяка
хвилина здається за ціле століття.»
«Спершу було трудно, а далі нудно. Нудно і вбого. Не той чоловік вбогий, що
багатства стратив, а той, що не дбає ні об чім, що йому нічого не маниться.
[...] я страх як занудився – нічого було мені не треба, і усе мені докучало;
вийду між люди, гніваюся, що попав у те джерело; сиджу самотній, скаржуся, що
мене вітер і сонце обіжає, літо й зима, осінь і весна – усе в світі»
«Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща, лихая і невмолимая –
вона мене пхала кудись пріч, далі, далеко... Вона мене з місця пхала за двері,
гнала улицею, провадила степами, полями, лісами, гаями»
«Якраз з наших вікон видно було дорогу, шляшок битий звивався до міста, – у
місті я бував [...] Так вився ж той шляшок кудись далі за те місто... І
поверзлось мені, що оце і є він, шлях мій, що аби я ним пішов, то усе б собі
знайшов...»
«Гірко даремно кохати, гірко даремно
дожидати, а ще гірше не кохати й не дожидати»
«Я прожила весь свій
вік, ідучи однією дорогою і не звертаючи в бік. У мене могли бути помилки,
слабкості…, але в головному я ніколи не опоганила себе відступництвом»
вівторок, 19 грудня 2023 р.
7 книг про Різдво, які допоможуть налаштуватися на свято 🎅📕📗
Різдво – це одне з найпрекрасніших
свят і навіть у часи смути нам варто знаходити приводи для радості і позитивних
емоцій. Хоча зараз не час для гучних святкувань, все ж варто дозволити собі
відчути радість на Різдво та загалом у період зимових свят. Налаштуватися можна
не тільки переглядаючи різдвяні фільми, але і читаючи книжки на цю тему.
Книжки, на нашу думку, допоможуть відчути дух Різдва навіть краще за
кінострічки, тож надягайте теплі шкарпетки, влаштовуйтеся зручно у кріслі і
поринайте у чарівний світ «різдвяної літератури».
У цьому дописі пропонуємо вам
добірку з семи книг на тему Різдва на будь-який смак. Починайте читати якомога
швидше, адже Різдво цього року відзначаємо 25 грудня.
❄️«Листи Різдвяного Діда» Дж. Р. Р. Толкін Уявляєте, як це неймовірно –
написати лист Санті й отримати відповідь? Діти Дж. Р. Р. Толкіна роками
одержували листи з Північного полюса – від самого Різдвяного Діда. І хоча
насправді ці листи писав своїм дітям сам письменник, завдяки їм діти вірили в
диво і заряджалися святковим настроєм. Усі листи містили цікавенні історії про
пустощі, пригоди і проблеми мешканців Північного полюса: як північні олені
зірвалися з прив’язі й порозкидали подарунки по всій околиці; як безталанний
Білий Ведмідь видерся на крижаний полярний шпиль і гепнувся звідти на будиночок
Різдвяного Діда, провалившись крізь дах; як той Ведмідь розбив Місяць на чотири
шматки; як велися війни з капосними гоблінами і т. д.
❄️«Полярний експрес» Кріс Ван Оллсбург Хоча ця книга і вважається дитячою,
для будь-якої дорослої людини вона стане унікальним квитком до чарівного світу,
в якому трапляються дива. Ця книга повертає нас у дитинство. Це історія про
пригоди хлопчика, який напередодні Різдва сідає у потяг, що прямує до
Північного полюса. Просуваючись крізь темні ліси, підіймаючись високо в гори,
долаючи крижану пустелю, Полярний експрес мчить до величезного міста, що
самотньо стоїть на самісінькій вершині світу – саме там хлопчик загадає своє
різдвяне бажання.
❄️«Лускунчик» Ен Лейсен Ця
чудова ілюстрована книга пропонує новий погляд на класичну різдвяну історію Е. Т. А.
Гофмана. Книга сподобається всім, хто любить
чарівні
різдвяні
історії
та має смак до мистецтва. Автор надає своє бачення відомої різдвяної
казки, завдяки чому читачі отримують нову інтерпретацію добре знайомої історії.
Ілюстрації в книзі допоможуть швидше перенестися у чарівний світ різдвяної
казки.
❄️«Різдвяна пісня у прозі. Святкова повість із
Духами» Чарльз Дікенс Класична історія про те, як напередодні
Різдва до скнари й відлюдника Ебенезера Скруджа навідуються чотири духи.
Розповідаючи цю історію, Чарльз Дікенс хотів нагадати людям про справжню сутність
і сенс цього прекрасного свята. Повість написано легко й водночас глибоко, з
великою любов’ю. Ця книжка свого часу стала сенсацією та справила великий вплив
на зміцнення різдвяних традицій у XIX ст. Вона й досі залишається актуальною і
не лишає нікого байдужим.
❄️ Одного разу на Різдво» Джозі СільверЧарівна романтична історія. Вона
не вірила в кохання з першого погляду, але саме це й сталося з нею. Чи можна зустріти кохання на автобусній зупинці? Лорі
зустріла... Пронизливий погляд незнайомця змусив її серце шалено забитися. Але
автобус
рушив, а хлопець так і лишився на зупинці. І в душі Лорі... Минув рік пошуків,
мрій і
надій на диво. На різдвяній вечірці подруга знайомить Лорі зі
своїм хлопцем Джеком. У ньому Лорі впізнає незнайомця з зупинки, якого так
шукала... Та відтепер вони можуть бути лише друзями. Минає кілька років, Джек і
Сара щасливі разом, а Лорі все ще не може забути про свої почуття. І одного
разу Джек зізнається, що тоді на вечірці впізнав Лорі, що згадує її погляд і
досі… Та краще б вона не чула цієї правди. Бо хіба ж тепер їм можна бути
разом?..
❄️«Різдво в «Капкейк-кафе»» Дженні Колган Жвава засновниця пекарні
«Капкейк-кафе» Іссі зустріла своє кохання і тепер почувається цілком щасливою.
Незабаром Різдво – час див, обіймів і гарячих напоїв. Однак подруги героїні
якось не надто радіють святам, а її коханий Остін раптом їде у відрядження до
Нью-Йорка, й Іссі стикається зі справжнім випробуванням – стосунками на
відстані… Та цього грудня дівчина використає всі свої запаси мужності,
оптимізму й кориці, щоб друзі та рідні якнайкраще зустріли Різдво!
❄️«Про Грінча, який украв Різдво» Доктор Сьюз Найбільше Різдвяне диво це не
подарунки і смаколики, а добро та любов, які обов’язково запалює у серцях людей
це світле свято. Злий Грінч ненавидить Різдво і незадовго до свята вирішує вкрасти
у мешканців міста Хтовіль Різдво – іграшки, ласощі та навіть ялинки. Грінча
дратує радість і сміх інших. Але сила свята така велика, що може зробити кращим
навіть такого лиходія як Грінч…
пʼятниця, 15 грудня 2023 р.
Презентація книги Ярослава Карпця «Self-Harm/Самопошкодження»
Бібліотека
естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського
району м. Києва організувала для учнів гімназії НВК «Ерудит» творчу зустріч із
письменником, журналістом і громадським діячем Ярославом Карпцем, який
презентував свою нову книжку для підлітків «Self-Harm/Самопошкодження».
Під
час написання своєї повісті, автор ставив перед собою важливу соціальну мету –
розповісти читачам про так звані групи смерті та убезпечити підлітків від
користування ними. На думку письменника, якщо ця книга врятує бодай одне життя,
його місію буде виконано.
Зустріч
була інтерактивною – розповівши про книгу, письменник запропонував дітям в
ігровій формі поділитися своїм розумінням слова «самопошкодження»; розділившись
на команди, гімназисти виявляли творчі здібності, малюючи ситуації, які можна
віднести до «самопошкодження». Далі кожна команда представила свої роботи і
впевнено висловила свої думки щодо цієї теми. Між письменником і дітьми
розгорнулася цікава змістовна дискусія. Ця тема є надзвичайно важливою, тож
дякуємо пану Ярославу за його книгу, за цю зустріч і за обговорення з дітьми
важливих питань.
середа, 13 грудня 2023 р.
Новорічна іграшка своїми рученятами: майстер-клас у бібліотеці
Сезон
зимових свят вже розпочато. У цей період особливо хочеться потішити наших
дітей, подарувати їм гарний настрій, вселити віру в хороше, розважити і,
звісно, зробити для них щось корисне. У бібліотеці естетичного виховання імені
Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва відбувся
майстер-клас «Новорічна іграшка своїми рученятами» – розгорнулася справжня
майстерня, в якій діти разом з майстринею і бібліотекарями робили
власними руками красиві новорічні прикраси на ялинку, а саме вермішелеві
сніжинки. Веселі вермішельки у вигляді тваринок, літерок і мушель заповнили
сніжинку-заготівку. Ідейним натхненником цього чудового майстер-класу стала
наша користувачка, майстер на всі руки, мама двох чудових дітей, дружина
військового, який зараз захищає країну від російської орди, пані Олександра.
Робити
щось самостійно – це активність, яка неодмінно приносить задоволення. Особливо,
якщо в результаті отримуєш щось гарне J. А ще під час роботи над своїми шедеврами дітки співали пісні –
патріотичні й новорічні, тож у бібліотеці того дня панував піднесений настрій. Наприкінці
майстер-класу діти отримали солодкі подарунки від бібліотекарів. Сподіваємося,
що цей захід подарував нашим юним гостям позитивні емоції, адже це так важливо.
вівторок, 12 грудня 2023 р.
Вірші захисників
Друзі, у будь-яку пору року, у
будь-який час доби – завжди і всюди – закликаємо вас бути вдячними нашим
відважним захисникам, військовим, які боронять нас, захищаючи країну на фронті.
Не забуваймо про наших героїв ні у свята, ні у будні. До того ж багато хто з
наших захисників і захисниць це не тільки сміливі військові, це також
талановиті творчі люди. Навіть в окопах, «на нулі», під обстрілами народжуються
нові картини, вірші, казки, оповідання та романи, народжуються нові пісні. У
цьому дописі до вашої уваги невеличка добірка поезій, написаних військовими. (Орфографія
та пунктуація автора збережені)
Руслан Возний
На мою Батьківщину напали
Злії демони світу пітьми!
Щоб країна моя не пропала
Ми повинні були всі піти!
Наше військо сміливе і дуже,
Наше військо — то чорта кошмар!
Все, що вчора в нас було, — байдуже,
Лиш би в серці не згаснув пожар!
Нам не страшно ніколи! Й не буде!
Ми Вітчизни своєї сини!
З нами Бог! З нами правда прибуде!
Хай загине злий край чужини!
Наша мова для нас — солов’їна!
Наші землі для нас — рідний дім!
Хай живе моя ненька Вкраїна!
Мир і спокій цвітуть хай у ній!
***
Павло Матюша
«ПІДЕШ ЗА МНОЮ ЧИ НІ»
Підеш
за мною чи ні
Слід у слід ступаючи тихо
Хоч тебе й ображу не раз
Через те що буйний на лихо
Моя
карта болотні вогні
А супутники мрій лиш сувої
То підеш за мною чи ні
Бо один я в полі не воїн
Як
тільки гайну за Тамань
І зникну за обрію диском
Будь уважна дивись не відстань
Нашу стежку знайдеш за любистком
Пильнуй
за мною і стеж
Мов за диким і хижим звіром
За тим що не маю меж
В цьому світі спокус без міри
По
шляхах що кличуть людей
Я ноги зібʼю об каміння
Не зглянусь на стогін з грудей
Не почую шепіт зомління
Але
прошу не кидай цю путь
Не таї за відвертість образу
Я не хочу тебе обмануть
Зате хочу боротися разом
Ти
знаєш за ким вирушаєш
Нестримність мою добре знаєш
В короні чи може в труні
Підеш за мною чи ні?
***
Дмитро Лазуткін
Місяць хмари підсвічує.
Хмари – подушки Бога.
Навіть за крок до відчаю –
Що відчуваєш?
Нічого.
Тиснуть бетонні плити,
Тиснуть залізні грати.
Будеш м’яко стелити?
Вірити і пробачати?
Бо виливаються з рота
В ночі твої бузкові
Висмоктані з болота
Здерті хрящі любові.
Вибух тебе розбудить.
Що відчуваєш?
Нічого.
Люди – такі люди.
Хмари – подушки Бога.
***
Олександр Бондарчук
Коли здавалося б вогонь давно погас
І в світі, не лишилося надії
Коли ти руки опускаєш повсякчас
А в серці лише смутку зерно сіє
В момент коли на тебе дивиться
тестрал
Лиш розуміючи чому ти його бачиш
Коли лиш крок в безодню і провал
Щасливого, коли кінця не передбачиш
Коли повіривши одного разу в себе
Ти все втрачаєш, все йде шкереберть
Коли підводиш очі ти до неба
А по п’ятах твоїх крокує смерть
Коли не знаєш що тобі робити
У темряві нічній блукаєш все
Коли не знаєш, як далі любити
І доля що тобі ця принесе
Коли закривши очі, тихо плачеш
Відштовхуючи світ страшних примар
Коли здається втратив все неначе
І шлях вже не освітить твій ліхтар
Коли в кінці кінців заліз на скелю
Милуєшся красою навкруги
Піднявши очі вже не бачиш стелю
І хоч навколо й далі вороги
Коли віддав запросто все що маєш
Не просячи нічого ти взамін
Тоді лиш розумієш, не втрачаєш
Тоді лиш підіймаєшся з колін
***
Павло Вишебаба
«Плюс»
Як ти? — не буду тебе питати.
Довгі подробиці — атрибут
мирних часів, нині інший статус.
Просто, будь ласка, будь.
Курс на життя зараз не дорожчий
за нафтовий барель, та я молюсь.
Фронт, укриття, чужина абощо —
просто постав тут плюс.
Маєш, напевно, чималий клопіт,
часом і я наче з ніг валюсь.
Дві наші долі малюю на попелі:
лінія, лінія — плюс.
***
Наталя Челомбітко
«Весна»
Знов прийшла весна,
Над хатою лелека все блукає.
Ніяк не може він збагнуть, що тут руїна –
Хати вже як рік немає.
Не чути щебету, дитячих голосів.
В повітрі досі стогін знесилених батьків.
Лелека в небі тихо плаче,
Все загляда в вікно незряче.
Йому щемить, болить і ниє рана.
Хоч птах він, та відчуває бідолаха,
Що зло втішалося і руйнувало рай.
Гніздо розбито, кровоточить водограй.
Знов прийшла весна.
Знов зеленіє в полі жито.
Дощами саранчу у пекло змито.
Болять на тілі рани,
Та ми живі, нас не здолати.
Ми – титани!
Злії демони світу пітьми!
Щоб країна моя не пропала
Ми повинні були всі піти!
Наше військо — то чорта кошмар!
Все, що вчора в нас було, — байдуже,
Лиш би в серці не згаснув пожар!
Ми Вітчизни своєї сини!
З нами Бог! З нами правда прибуде!
Хай загине злий край чужини!
Наші землі для нас — рідний дім!
Хай живе моя ненька Вкраїна!
Мир і спокій цвітуть хай у ній!
«ПІДЕШ ЗА МНОЮ ЧИ НІ»
Слід у слід ступаючи тихо
Хоч тебе й ображу не раз
Через те що буйний на лихо
А супутники мрій лиш сувої
То підеш за мною чи ні
Бо один я в полі не воїн
І зникну за обрію диском
Будь уважна дивись не відстань
Нашу стежку знайдеш за любистком
Мов за диким і хижим звіром
За тим що не маю меж
В цьому світі спокус без міри
Я ноги зібʼю об каміння
Не зглянусь на стогін з грудей
Не почую шепіт зомління
Не таї за відвертість образу
Я не хочу тебе обмануть
Зате хочу боротися разом
Нестримність мою добре знаєш
В короні чи може в труні
Підеш за мною чи ні?
Хмари – подушки Бога.
Навіть за крок до відчаю –
Що відчуваєш?
Нічого.
Тиснуть бетонні плити,
Тиснуть залізні грати.
Будеш м’яко стелити?
Вірити і пробачати?
Бо виливаються з рота
В ночі твої бузкові
Висмоктані з болота
Здерті хрящі любові.
Вибух тебе розбудить.
Що відчуваєш?
Нічого.
Люди – такі люди.
Хмари – подушки Бога.
І в світі, не лишилося надії
Коли ти руки опускаєш повсякчас
А в серці лише смутку зерно сіє
Лиш розуміючи чому ти його бачиш
Коли лиш крок в безодню і провал
Щасливого, коли кінця не передбачиш
Коли повіривши одного разу в себе
Ти все втрачаєш, все йде шкереберть
Коли підводиш очі ти до неба
А по п’ятах твоїх крокує смерть
Коли не знаєш що тобі робити
У темряві нічній блукаєш все
Коли не знаєш, як далі любити
І доля що тобі ця принесе
Коли закривши очі, тихо плачеш
Відштовхуючи світ страшних примар
Коли здається втратив все неначе
І шлях вже не освітить твій ліхтар
Коли в кінці кінців заліз на скелю
Милуєшся красою навкруги
Піднявши очі вже не бачиш стелю
І хоч навколо й далі вороги
Коли віддав запросто все що маєш
Не просячи нічого ти взамін
Тоді лиш розумієш, не втрачаєш
Тоді лиш підіймаєшся з колін
«Плюс»
Довгі подробиці — атрибут
мирних часів, нині інший статус.
Просто, будь ласка, будь.
за нафтовий барель, та я молюсь.
Фронт, укриття, чужина абощо —
просто постав тут плюс.
часом і я наче з ніг валюсь.
Дві наші долі малюю на попелі:
лінія, лінія — плюс.
«Весна»
Над хатою лелека все блукає.
Ніяк не може він збагнуть, що тут руїна –
Хати вже як рік немає.
Не чути щебету, дитячих голосів.
В повітрі досі стогін знесилених батьків.
Лелека в небі тихо плаче,
Все загляда в вікно незряче.
Йому щемить, болить і ниє рана.
Хоч птах він, та відчуває бідолаха,
Що зло втішалося і руйнувало рай.
Гніздо розбито, кровоточить водограй.
Знов прийшла весна.
Знов зеленіє в полі жито.
Дощами саранчу у пекло змито.
Болять на тілі рани,
Та ми живі, нас не здолати.
Ми – титани!
пʼятниця, 8 грудня 2023 р.
"Книги – діти розуму"
Зараз триває Національний тиждень
читання, який дає чудову нагоду підтримати розвиток культури читання в Україні,
всіляко популяризувати читання та надихати людей читати більше хороших книг. В
межах тижня читання традиційно проходять різні тематичні акції, флешмоби, зустрічі,
вікторини й інші заходи, пов’язанні з книгами й читанням. Цьогоріч, наприклад, поміж
інших заходів проходить флешмоб у соціальних мережах «Кожен українець –
амбасадор тижня читання» і це тільки одна з багатьох ініціатив тижня.
Гаслом цьогорічного Національного тижня
читання є «Бути своїми». Мета такого гасла – зробити акцент на важливості
зв’язку між поколіннями, між читачами та письменниками, між усіма українцями, особливо
під час війни. Книжки завжди були і залишаються нашим культурним щитом, адже хороші
книги – це і вчителі, і друзі, і порадники; хороші книжки і навчать, і
розважать, і допоможуть стати сильнішими, і підтримають у важкий період.
Бібліотеки Солом’янки завжди із
задоволенням долучаються до будь-яких культурних й інформаційно-просвітницьких
активностей, і, звісно, під час тижня читання також беруть участь у різних ініціативах
і проводять тематичні заходи. Наші користувачі теж долучаються і дуже приємно і
символічно, що саме під час тижня читання одна з постійних читачок бібліотеки естетичного
виховання імені О. Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва завітала
до нас із чудовою новиною – вона стала письменницею і її літературний твір вже
опубліковано. Ну хіба це не чудовий спосіб популяризації читання книг? :)
Мар'яна Пілатова, яка вже давно є
користувачкою нашої бібліотеки, написала новелу «Невдала втеча», яку
опублікували у літературній збірці короткої прози випускників письменницької
академії «Риба» «Любов перемагає». Ця книга присвячена всеосяжній силі любові.
Головна думка збірки – любов завжди перемагає. У книзі читач знайде різні історії
про воїнів-добровольців і самовідданих волонтерів, про непросту долю українців
в окупації та труднощі людей в евакуації. Усі твори у збірці наголошують на
тому, що нам необхідно віднайти в собі бодай дрібку любові і тоді вона принесе
нам перемогу над темрявою, невідомістю і зневірою.
З нетерпінням чекатимемо на нові
твори пані Мар’яни і такі ж чудові книжки, як і збірка «Любов перемагає».
четвер, 7 грудня 2023 р.
Святкова квест-гра до Дня Святого Миколая у бібліотеці
У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС
Солом'янського району м. Києва напередодні свята Миколая відбувся
пізнавально-розважальний захід – квест-гра «Миколай уже в дорозі».
День Святого Миколая це
одне з найулюбленіших свят усіх дітлахів не тільки в Україні, але і в інших країнах, адже це чудове свято не тільки означає
приємні подаруночки й смаколики, це свято ще і вчить усіх нас бути добрішими,
нагадує, що у житті є багато хорошого навіть у часи смути. Для того, щоб
збагатити знання дітей про Святого Миколая і про традиції пов’язані з цим
святом, щоб на прикладі Святого пояснити малечі, як це прекрасно бути добрими,
милосердними та небайдужими до інших, та створити для дітей позитивну атмосферу
й подарувати гарний настрій, бібліотека організувала різні цікаві та повчальні
активності.
Приємно, що не
тільки бібліотекарі розповідали юним гостям про Святого Миколая, діти й самі
ділилися своїми знаннями, відповідаючи на запитання про героя цього Дня. А ще з
допомогою бібліотекарів діти робили різні поробки, пов’язані з зимовими
святами, брали участь у різноманітних конкурсах, відгадували загадки, малювали
й танцювали. Наприкінці зустрічі на дітей чекали солодкі подаруночки від
Миколайчика.
Дітки були дуже
завзяті, з ентузіазмом брали участь у всіх активностях і залишилися дуже
задоволені :)
Підписатися на:
Дописи (Atom)