У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра
Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва регулярно відбуваються
зустрічі творчої майстерні «Макраме»✂️🧶. Проводить заняття пані Олександра – творча натхненниця і майстриня, волонтерка,
мама двох діток і дружина військовослужбовця, який боронить нашу Батьківщину.
Починалися заняття творчої майстерні з
уроків макраме, а потім усе поступово розвивалося і тепер щотижня у бібліотеці
пані Олександра проводить різні заняття та майстер-класи, під час яких вчить
відвідувачів робити різні вироби (в тому числі декоративні) з ниток, паперу тощо💮🎀. Час від часу вироби, виготовлені у творчій майстерні передаємо військовим.
☝️Бібліотека у співпраці з пані Олександрою регулярно
проводить заняття для усіх охочих, тому що ми вважаємо такі заходи корисними і важливими,
особливо у цей важкий для всіх нас час, адже виготовлення різних речей власними
руками не тільки приносить естетичне задоволення і приємні емоції від того, що
комусь даруєш гарну річ 🎁, це також гарний спосіб відволіктися і тимчасово забути про тривоги та
хвилювання 🙂. А ще психологи зазначають, що якщо людині дійсно подобається робити щось
руками, така активність сприяє розвитку уважності, зосередженості мислення та уяви,
покращує пам’ять і координацію.
Запрошуємо усіх охочих відвідувати зустрічі
творчої майстерні у бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка
для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва щоп’ятниці о 17-й годині 😊.
Блог бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва
Сторінки
- Головна сторінка
- Про нас
- Наш Instagram
- Наш YouTube канал
- Наш Twitter
- Олександр Петрович Довженко
- На гостини до Довженка
- Олександру Довженку - 120
- Фільмотека Олександра Довженка
- Він вмів лиш правду говорити!
- Край, мій рідний край!
- Прочитано. Рекомендуємо.
- Віртуальні вікторини та ігри
- Вірші від бібліотекаря
пʼятниця, 16 лютого 2024 р.
четвер, 15 лютого 2024 р.
4 неймовірних літературних подружжя
Видатних письменників зазвичай
вважають вродженими одинаками – буцімто справжній геній неодмінно має бути
самотнім, тому що він або жахливий егоїст, або ж соціально неадаптований, тож
не може мати повноцінні особисті стосунки. Такий от існує стереотип. А якщо у
письменника/письменниці все ж є партнерка/партнер, часто вважається, що це має
бути хтось зовсім не схожий на нього/неї, хтось зовсім не зацікавлений у письменництві,
щоб дати можливість генію спокійно працювати й не заважати.
Однак попри конкуренцію та заздрість,
які можуть виникати у разі, якщо двоє письменників закохуються одне в одного,
люди з літературним складом розуму схильні тягнутися один до одного. Чи це два
талановитих автори, чи автор та проникливий і мудрий редактор/консультант – люди,
які мають хист до літератури, часто знаходять шлях один до одного і такі пари
бувають доволі успішними та щасливими. Такі партнерства інколи призводять до ще
більшої творчої продуктивності.
У цьому дописі до вашої уваги історії
чотирьох пар, які завдяки своїм союзам досягли чудових результатів у літературній
діяльності, хоча їхні особисті стосунки далеко не завжди були стабільними й
успішними.
Джордж Еліот і Джордж
Генрі Льюїс: геніальність письменниці Джордж
Еліот як романістки вже давно не піддається сумнівам, але одна людина вірила в
неї задовго до того, як у неї повірили інші – це її партнер Джордж Генрі Льюїс.
Сам досвідчений письменник, Льюїс працював критиком і займався філософською
діяльністю, а також публікував деякі художні твори. Однак Льюїс не був егоїстом
і попри власну літературну кар’єру, він із задоволенням розвивав письменницький
талант своєї партнерки в часи, коли жіночу кар’єру рідко сприймали серйозно.
Протягом багатьох років, які вони прожили разом (вони так і не змогли
одружитися через те, що Льюїс не зміг розлучитися зі своєю першою дружиною),
він заохочував Еліот писати. Вона почала писати романи після того, як почалися
їхні стосунки, і під час їхнього партнерства Еліот написала такі шедеври, як «Міддлмарч»
і «Сайлес Марнер». Власні романи Льюїса через це постраждали, але в період стосунків
з Еліот він зробив успішну кар’єру філософа. Літературна слава Еліот
перевершила літературну славу її партнера, однак попри це він завжди давав їй
величезну підтримку і ця пара змогла зберегти прекрасні відносини до самої смерті
Льюїса.
Френсіс Скотт Фіцджеральд і Зельда Сейр Фіцджеральд: ця
пара відома своїми бурхливими стосунками. У той час як Ф. Скотта з теплотою
згадують завдяки його знаменитому твору «Великий Гетсбі» та іншим романам, репутація
Зельди та згадки про неї здебільшого ґрунтуються на її боротьбі з психічними
захворюваннями. Відносини цих двох талановитих людей були сповнені ревнощів,
запеклих сварок і відрізнялися їхньою спільною схильністю до розпусного способу
життя, але присутність Зельди у житті Ф. Скотта все ж більшою мірою сприяла створенню його
творів, ніж заважала йому. Він часто брав уривки зі щоденника Зельди (і ніде
цього не зазначав) і включав їх у свої художні твори, і цей випадковий плагіат
зрештою викликав глибоке обурення з боку жінки. Однак попри всі негаразди її підтримка часто
була дуже цінною для його письменницької кар’єри. Попри
її гнів
через те, що він запозичав її думки й ідеї, вона все ж
дозволила йому використати частину її творчості
у його знаменитих книгах, зокрема,
саме Зельда наполягала
на назві «Великий Гетсбі» замість таких його варіантів як
«Мільйонери
та сміття» та «Від грошей одні біди», а ще жінка захищала спадщину письменника
після його ранньої смерті. Водночас Ф. Скотт Фіцджеральд жорстко критикував роман
Зельди «Врятуй мене, вальс» і змусив її переписати його, щоб мати змогу
використати їхній спільний
творчий матеріал у своїй книзі «Ніч лагідна». Попри вулканічний і часто
руйнівний характер цього шлюбу, він залишається одним із
найвидатніших літературних союзів.
середа, 14 лютого 2024 р.
Відзначаємо Міжнародний день дарування книг
Щороку 14 лютого відзначається Міжнародний
день дарування книг. Цей День і заходи, які він передбачає, спрямований
на те, щоб поділитися любов’ю до книги, а мета – забезпечити книгами якомога більше
людей, зокрема дітей.
Як відзначити цей День?
1. Видрукуйте постер з цього допису і за
можливості розповсюдьте його, а також поділіться ним у своїх соціальних мережах.
2.
Даруйте книги друзям, родичам і незнайомцям.
3.
Подаруйте вже прочитані вами книги місцевій бібліотеці,
лікарні чи притулку.
4. Підтримуйте організації, які дарують
книги дітям і дорослим в межах благодійних акцій.
5. Зробіть допис у соціальних мережах
про День дарування книг з хештегами #bookgivingday #день_дарування_книг.
6.Організуйте обмін книгами.
7. Проведіть акцію зі збору коштів на
книги і пожертвуйте придбані книги.
8. Залишайте книги на лавках у парку чи
на місцевому дитячому майданчику тощо з запискою, де буде зазначено про День
дарування книг чи з видрукованим постером з цього допису.
Любіть книги і діліться цією любов’ю з іншими!
пʼятниця, 9 лютого 2024 р.
10 фактів про бібліотеки
Сучасні бібліотеки пропонують
користувачам не тільки великий вибір різних книг, журналів і газет, які абсолютно
безкоштовно можна читати у бібліотеці чи вдома, але також можливість
відвідувати різні заходи, користуватися різними соціальними послугами, вільний
доступ до WI-FI та комп’ютерів і не тільки. І навіть у наш час цифрових технологій,
бібліотеки залишаються закладами, які мають попит серед населення, адже бібліотеки
– це не просто місце, де зберігаються книги, це невіддільна частина будь-якої
спільноти. Бібліотеки забезпечують
інформацію, ресурси та зв’язок зі світом у цілому.
У цьому дописі до вашої уваги 10
цікавих фактів про бібліотеки:
1.
Філантроп Ендрю Карнегі був одноосібною «машиною для фінансування» бібліотек. Заможний промисловець пожертвував 55
мільйонів доларів (близько 1,6 мільярда сучасних доларів) у проміжок між 1886 і
1919 роками на відкриття дивовижних 2509 бібліотек по всьому світу, включаючи
1679 бібліотек у США.
2. У Нью-Йорку є бібліотека чаклунів.
Бібліотека чарівницького (магічного) мистецтва пропонує велику колекцію книг
про магічні методи та чаклунське мистецтво.
3. У Фінляндії є бібліотека з
караоке-залом. У бібліотеці Тіккуріла є зала для караоке, яка має якісну
звукоізоляцію, тож музика і співи не заважають користувачам.
4. Відомо, що раніше деякі бібліотеки
докладали надзвичайних зусиль, щоб зберегти свої книги. У бібліотеці Марша в
Дубліні, Ірландія, відвідувачів, які бажали ознайомитися з рідкісними виданнями,
раніше замикали в клітках, поки вони не закінчували читати.
5. Книга, яку найчастіше викрадають з
бібліотек, це не що інше, як Книга рекордів Гіннеса.
6. Бібліотеки бувають мобільними. 1857
року у Великій Британії першим книгомобілем у світі став запряжений кіньми візок
з книжковими полицями, з якого видавалися книжки.
7. Найдавніша бібліотека у
світі, яка постійно функціонує, знаходиться в Єгипті.
Бібліотека Святої Катерини на Сінайському півострові функціонує з VI
століття.
8. У публічній бібліотеці Нью-Йорка можна
взяти не тільки книги. Користувачі закладу можуть позичити такі аксесуари, як
краватки та портфелі, тож бібліотека є ідеальним місцем для тих, кому, наприклад
терміново потрібно бігти на ділову зустріч або співбесіду.
9. Благодійна бібліотека Хаскелл і
Оперний театр (Haskell Free Library and Opera House) знаходиться на кордоні США
та Канади, тобто у закладу є дві адреси. Обидві адреси вірні, і приведуть користувачів
з різних країн у той самий будинок.
10. Бібліотека є навіть у космосі.
Бібліотека Міжнародної космічної станції налічує близько 100 книг.
середа, 7 лютого 2024 р.
Чарльз Дікенс – найпопулярніший автор вікторіанської Англії
7
лютого виповнюється 212 років від дня народження Чарльза Дікенса – улюбленого
письменника самої королеви Вікторії. Він був письменником, журналістом,
редактором, есеїстом і публіцистом, який написав улюблені класичні твори
«Пригоди Олівера Твіста», «Різдвяна пісня в прозі», «Великі сподівання» та
інші.
Спочатку
його книжки виходили щомісячними серійними частинами (фейлетонами), що стало
непоганим джерелом доходу. Дитинство майбутнього письменника було непростим –
бідність, життя без батьків у чужих людей, важка праця. Та усі ці події в
подальшому вплинули на його прекрасну творчість і, можливо, якоюсь мірою
завдяки негараздам, пережитим Дікенсом у ранні роки життя, книжки його такі
захопливі.
Загалом
Чарльз Дікенс написав півтора десятка романів, у тому числі «Ніколас Ніклбі»,
«Домбі й син», «Девід Коперфільд» і «Повість про двоє міст». Його твори
створили чіткий портрет бідних людей і робітничого класу вікторіанської епохи;
з особливою теплотою і співчуттям писав про бідних дітей. Твори письменника пронизані
дотепністю, що вплинуло на оригінальність національного характеру і способу
мислення, відомого у світі як «англійський гумор». Дікенс вважається одним із
найвидатніших і найвпливовіших письменників 19 століття.
До вашої уваги добірка
цікавих цитат письменника:
«Працьовитість – душа
будь-якої справи й запорука добробуту.»
«Жива людина без розуму
– гірше, ніж мрець.»
«У цьому світі користь
приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини.»
«Нема на світі такого
пагорба, вершини якого завзяття врешті-решт не досягне.»
«Немає на світі обману
гірше, ніж самообман.»
«Правда завжди
відважна.»
«Хоч би хто виховував
дітей, вони у своєму маленькому світі нічим так боляче не переймаються, нічого
так боляче не відчувають, як кривду. Нехай це буде мала кривда, але ж і дитина
мала, і світ її малий, і коник-гойдалка для неї не менш дорогий, ніж для
дорослого ставний ірландський кінь-скакун.»
«Сльози – дощ, який
змиває земний пил, що покриває наші зашкарублі серця.»
«Життя нам дано з
неодмінною умовою захищати його до останньої хвилини.»
«У кожного мандрівника
є власний дім, і він вчиться цінувати його більше з кожною мандрівкою.»
«І хоча батьківщина це
тільки ім'я, тільки слово, – воно сильне, сильніше за наймогутніші заклинання
чарівника, яким коряться духи.»
«Я ніколи б не зміг
досягти того, чого досяг, без звички до пунктуальності та порядку, без
старанності та без рішучості повністю зосередитись на одній меті.»
вівторок, 6 лютого 2024 р.
Зворотний бік Інтернету
У
другий вівторок лютого ми традиційно розповідаємо вам про те,
як зробити використання цифрових технологій (зокрема дітьми та молоддю) безпечним,
відповідальним і позитивним, адже саме в цей день відзначаєтеся День
безпечного Інтернету.
Інтернет поза сумнівом дає нам безліч
можливостей і в наш час майже неможливо уявити своє життя без нього, однак
водночас Інтернет може бути дуже небезпечним для кожного з нас, а особливо для
дітей і підлітків. Від кібербандитів до публікацій у соціальних мережах, які
можуть створювати проблеми протягом подальшого життя – онлайн-загрози можуть
мати серйозні і навіть трагічні наслідки. Інколи діти можуть наражати на
небезпеку в Інтернеті не тільки себе, але і свої родини, наприклад, випадково
завантажуючи зловмисне програмне забезпечення, яке може надати кіберзлочинцям
доступ до банківського рахунку їхніх батьків або до іншої конфіденційної
інформації. Захист дітей в Інтернеті це питання обізнаності – знання того, які
небезпеки чекають на користувача, і як від них захиститися. Програмне
забезпечення, призначене для кібербезпеки звісно ж є важливим помічником у
цьому питанні, але найважливішим заходом безпеки є відкрите спілкування з
вашими дітьми.
Отже, розглянемо основні небезпеки в Інтернеті
Кібербулінг чи віртуальне залякування
Згідно з дослідженням активності дітей в Інтернеті, проведеним кілька років тому, близько 60% дітей, які користуються соціальними мережами, були свідками будь-якої форми залякування. А відповідно до даних онлайн-ресурсу enough.org, станом на лютий 2018 року майже половина (47%) усіх молодих людей стали жертвами кібербулінгу. Соціальні мережі та онлайн-ігри є простором, у якому дуже часто діти стикаються з віртуальним залякуванням. Дітей можуть висміювати у соціальних мережах, в онлайн-іграх вони можуть піддаватися постійним атакам, які перетворюють гру з фантастичної пригоди на принизливе випробування, яке може переходити з Інтернету і на реальне (офлайн) життя.
Як боротися з кібербулінгом? Налагодьте
комфортне спілкування зі своїми дітьми про те, що відбувається в їхньому житті
онлайн і в реальному житті, і обов’язково розкажіть їм, як протистояти
хуліганам. Програмне забезпечення для кібербезпеки та спеціалізовані програми
для моніторингу активності вашої дитини в Інтернеті та на мобільному пристрої
можуть допомогти, але найкраще рішення це відкритий діалог.
Кібербандити
Кібербандити часто переслідують дітей в Інтернеті, користуючись їхньою наївністю, відсутністю нагляду дорослих, браком знань і зловживаючи їх довірою. На жаль, кібербандити можуть залучати дітей до небезпечних особистих зустрічей у реальному житті. Кібербандити чатують на дітей у соціальних мережах та на ігрових платформах – на віртуальних майданчиках, де анонімність сприяє кіберзалякуванню. Кібербандити використовують різні методи, щоб зацікавити дітей і заманити їх у пастку. Існують різні вказівки, спрямовані на захист дітей від кібербандитів, але знову ж наголошуємо, що найкращий захист – це регулярні розмови з дітьми про те, що відбувається у їхньому житті.
Розміщення приватної інформації
Діти ще не усвідомлюють соціальних кордонів. Наприклад, у своїх профілях у соціальних мережах вони можуть публікувати в Інтернеті інформацію, яка дозволяє встановити особу, і яка не повинна бути публічною. Це може бути що завгодно: від зображень незручних особистих моментів до їхніх домашніх адрес або планів щодо сімейної відпустки.
Пояснюйте дітям, що можна, а що
категорично не можна публікувати онлайн. Побалакайте з дітьми про соціальні
кордони та їхнє значення для самих дітей та для родини в цілому.
Фішинг (інтернет-шахрайство з метою одержання
особистих даних)
Фахівці з кібербезпеки називають фішингом використання електронних листів, які намагаються обманом змусити людей натиснути зловмисні посилання чи вкладення. Дітям особливо важко це виявити, тому що часто електронний лист виглядає так, ніби він надійшов від особи, якій можна довіряти, як-от від друга чи члена родини, який просто каже: «Гей, я подумав, що тобі це може сподобатися!» Такий вид шахрайства можливий також за допомогою додатків для обміну повідомленнями – тоді це називається «смішинг».
Кіберзлочинці, які створюють фішингові
електронні листи та смішингові повідомлення, стежать за сайтами, популярними
серед дітей, і збирають таку інформацію, як адреси електронної пошти й імена
друзів, а також іншу інформацію. Навчіть своїх дітей не клацати по електронних
листах або повідомленнях від незнайомців і бути обережними з повідомленнями,
які виглядають як такі, що надіслані від їхніх друзів, але здаються підозрілими.
Шахрайство
Навряд чи діти повірять, якщо хтось в інтернеті назветься королем і запропонує їм мільйон доларів, однак діти все ж можуть стати жертвами онлайн-шахраїв, які пропонуватимуть їм щось доволі просте, але цікаве для них, як от безкоштовний доступ до онлайн-ігор або спеціальних функцій. Діти часто бувають довірливими і стають жертвами шахраїв. Як і у випадку з фішингом, кіберзлочинці можуть використовувати популярні серед дітей сайти, щоб ідентифікувати потенційних жертв, а потім обіцяти призи в обмін на те, що вони хочуть, наприклад на дані кредитної картки батьків.
Незалежно від віку, потрібно пам’ятати,
що якщо пропозиція видається занадто гарною, щоб бути правдою, це, ймовірніше
за все, неправда. Навчіть своїх дітей остерігатися онлайн-пропозицій, які
обіцяють занадто багато.
Випадкове завантаження зловмисного програмного
забезпечення
Шкідливе програмне забезпечення – це комп’ютерне програмне забезпечення, яке встановлюється без відома жертви та виконує шкідливі дії на пристрої. Це включає в себе викрадення особистої інформації з вашого пристрою чи його викрадення для використання в «ботнеті», що спричиняє низьку продуктивність. Фішинг є одним із трюків для того, щоб змусити завантажити шкідливе ПЗ, але є й інші методи, наприклад, жертви часто завантажують зловмисне програмне забезпечення під виглядом ігор, що може бути особливо спокусливим для дітей.
У цьому випадку спілкування з дітьми також
є найкращим захистом, але потрібно знати, що комплексне програмне забезпечення
кібербезпеки на різних пристроях і відповідні засоби захисту можуть допомогти убезпечити
комп’ютер вашої дитини від дій будь-якого шкідливого програмного забезпечення,
яке потрапляє на нього. Крім того, багато продуктів безпеки в Інтернеті також
включають спеціальні засоби батьківського контролю та програми, які можуть
допомогти вам створити безпечне середовище для активностей ваших дітей в
Інтернеті.
Дописи, які створюють проблеми у подальшому житті
В інтернеті немає кнопки «Видалити». Те, що відбувається онлайн, залишається онлайн. Назавжди. Усе, що ваша дитина викладає в Інтернет, майже неможливо видалити згодом. У цьому велика небезпека соціальних мереж. Підліткам важко усвідомлювати, що фото з вечірки чи повідомлення у Snapchat можуть створити для них проблеми через десять років, наприклад, під час співбесіди на нову роботу, або в особистих стосунках, якщо потенційному партнеру не сподобається занадто відвертий контент, який підлітки можуть публікувати у своїх соціальних мережах (чи на сайтах).
Пояснюйте підліткам, що їхній стиль і погляди гарантовано зміняться, коли вони подорослішають. Без кнопок «Повернути» чи «Видалити» вони 15-річні можуть суттєво нашкодити собі 30-річним одним лише клацанням миші.
Так, Інтернет може становити серйозну
небезпеку для дітей, але він також може відкрити для них доступ до можливостей,
про які попередні покоління навіть не могли мріяти. Допоможіть забезпечити
безпеку своїх дітей в Інтернеті, щоб вони відчули усі переваги онлайн-світу та
уникнули його небезпек. Будьте обережні. Будьте пильні. Але перш за все беріть
активну участь у віртуальному й повсякденному реальному житті своїх дітей і
спілкуйтеся з ними відкрито.
Згідно з дослідженням активності дітей в Інтернеті, проведеним кілька років тому, близько 60% дітей, які користуються соціальними мережами, були свідками будь-якої форми залякування. А відповідно до даних онлайн-ресурсу enough.org, станом на лютий 2018 року майже половина (47%) усіх молодих людей стали жертвами кібербулінгу. Соціальні мережі та онлайн-ігри є простором, у якому дуже часто діти стикаються з віртуальним залякуванням. Дітей можуть висміювати у соціальних мережах, в онлайн-іграх вони можуть піддаватися постійним атакам, які перетворюють гру з фантастичної пригоди на принизливе випробування, яке може переходити з Інтернету і на реальне (офлайн) життя.
Кібербандити часто переслідують дітей в Інтернеті, користуючись їхньою наївністю, відсутністю нагляду дорослих, браком знань і зловживаючи їх довірою. На жаль, кібербандити можуть залучати дітей до небезпечних особистих зустрічей у реальному житті. Кібербандити чатують на дітей у соціальних мережах та на ігрових платформах – на віртуальних майданчиках, де анонімність сприяє кіберзалякуванню. Кібербандити використовують різні методи, щоб зацікавити дітей і заманити їх у пастку. Існують різні вказівки, спрямовані на захист дітей від кібербандитів, але знову ж наголошуємо, що найкращий захист – це регулярні розмови з дітьми про те, що відбувається у їхньому житті.
Діти ще не усвідомлюють соціальних кордонів. Наприклад, у своїх профілях у соціальних мережах вони можуть публікувати в Інтернеті інформацію, яка дозволяє встановити особу, і яка не повинна бути публічною. Це може бути що завгодно: від зображень незручних особистих моментів до їхніх домашніх адрес або планів щодо сімейної відпустки.
Фахівці з кібербезпеки називають фішингом використання електронних листів, які намагаються обманом змусити людей натиснути зловмисні посилання чи вкладення. Дітям особливо важко це виявити, тому що часто електронний лист виглядає так, ніби він надійшов від особи, якій можна довіряти, як-от від друга чи члена родини, який просто каже: «Гей, я подумав, що тобі це може сподобатися!» Такий вид шахрайства можливий також за допомогою додатків для обміну повідомленнями – тоді це називається «смішинг».
Навряд чи діти повірять, якщо хтось в інтернеті назветься королем і запропонує їм мільйон доларів, однак діти все ж можуть стати жертвами онлайн-шахраїв, які пропонуватимуть їм щось доволі просте, але цікаве для них, як от безкоштовний доступ до онлайн-ігор або спеціальних функцій. Діти часто бувають довірливими і стають жертвами шахраїв. Як і у випадку з фішингом, кіберзлочинці можуть використовувати популярні серед дітей сайти, щоб ідентифікувати потенційних жертв, а потім обіцяти призи в обмін на те, що вони хочуть, наприклад на дані кредитної картки батьків.
Шкідливе програмне забезпечення – це комп’ютерне програмне забезпечення, яке встановлюється без відома жертви та виконує шкідливі дії на пристрої. Це включає в себе викрадення особистої інформації з вашого пристрою чи його викрадення для використання в «ботнеті», що спричиняє низьку продуктивність. Фішинг є одним із трюків для того, щоб змусити завантажити шкідливе ПЗ, але є й інші методи, наприклад, жертви часто завантажують зловмисне програмне забезпечення під виглядом ігор, що може бути особливо спокусливим для дітей.
В інтернеті немає кнопки «Видалити». Те, що відбувається онлайн, залишається онлайн. Назавжди. Усе, що ваша дитина викладає в Інтернет, майже неможливо видалити згодом. У цьому велика небезпека соціальних мереж. Підліткам важко усвідомлювати, що фото з вечірки чи повідомлення у Snapchat можуть створити для них проблеми через десять років, наприклад, під час співбесіди на нову роботу, або в особистих стосунках, якщо потенційному партнеру не сподобається занадто відвертий контент, який підлітки можуть публікувати у своїх соціальних мережах (чи на сайтах).
Пояснюйте підліткам, що їхній стиль і погляди гарантовано зміняться, коли вони подорослішають. Без кнопок «Повернути» чи «Видалити» вони 15-річні можуть суттєво нашкодити собі 30-річним одним лише клацанням миші.
пʼятниця, 2 лютого 2024 р.
П’ять видатних літературних новаторів
Національність:
англієць
Роки
життя: 1564 - 1616
Мабуть,
це найвідоміший і найбільш читаний письменник в англійській літературі. Шекспір
сформував не лише незмірну кількість літературних творів, він певною мірою
сформував і саму сучасну англійську мову. Чарльз Дікенс, Герман Мелвілл і Томас
Гарді – це лише деякі письменники, на яких вплинула майстерність драматурга у
володінні мовою та глибокому дослідженні персонажів. На додачу до цього,
Шекспір використовував метод мовлення не властивий трагедії. У своїх трагедіях
Шекспір запропонував інший тип театрального бачення. Драматург наголошував на
окремих моментах, висвітлював деталі, фрагменти станів героїв. Образи змінюють
один одного, накладаються один на одного, створюють глибину і наповненість
загальної картини, в якій відбувається постійний рух, нуртування пристрастей.
Шекспір створює переплетення статики й динаміки, гармонії та хаосу. Також
Шекспір був одним із перших письменників, які у п’єсах орієнтувалися
безпосередньо на персонажів, досліджуючи внутрішнє сум’яття героїв у
безпрецедентному масштабі.
Національність:
американка
Роки
життя: 1830 - 1886
Поетеса
створила власний сміливий стиль, використовуючи у своїх творах нетрадиційні
засоби. Її поезії відрізняються незвичайною пунктуацією та використанням
великих літер, а також короткими рядками й унікальними розривами рядків,
оригінальним набором лексики і несподіваним синтаксисом;
а ще через широке розмаїття тем її твори важко вписати в якийсь єдиний жанр.
Оригінальність Дікінсон і нехтування «суворою» формою поезії пізніше наслідувало
багато інших письменниць, і зараз вона вважається передвісницею сучасної
поезії.
Національність:
англієць
Роки
життя: 1660 - 1731
Автор
легендарного роману «Робінзон Крузо» про людину, яка внаслідок корабельної
аварії потрапила на безлюдний острів. Дефо вважається «батьком» європейського
реалістичного роману; він був одним із перших письменників, який популяризував
роман у Британії. До того, як Дефо написав твір про боротьбу звичайної людини з
природою та стихійним лихом, більшість літературних творів описували міфічних
або біблійних персонажів. Величезний успіх, який прийшов після друку його
роману, започаткував нову еру письма, яка мала прямий, повсякденний підхід, на
противагу надмірно квітчастому, барвистому стилю старого письма. Дефо оспівує
важку буденну працю людини, її розум, силу духу, здатність виживати в
будь-яких, навіть найважчих умовах – раніше про таке не писали. Так, слідом за
романом Д. Дефо «Робінзон Крузо» виник навіть новий піджанр пригодницької
літератури – робінзонада, який описує перипетії виживання одного або декількох
людей на безлюдному острові.
Національність:
ірландець
Роки
життя: 1882 - 1941
Роман
«Улісс» Джеймса Джойса визнаний одним із найкращих творів художньої літератури,
а самого письменника вважають одним з найвпливовіших письменників двадцятого
століття, йому часто приписують революцію в художній літературі 20-го століття
в цілому. У своїй творчості Джойс використовував різні літературні стилі, книги
його складні та дуже загадкові. Джойс збагатив світову літературу творами
феноменальними за своєю точністю, виразністю, щирістю, неповторністю й
досконалістю форми. Новаторство письменника полягало у тому, що він максимально
прагнув досконалості мистецтва, зберігаючи нерозривний зв'язок сучасних засобів
і прийомів художнього зображення життя з прогресивними традиціями світової
культури. Оригінальний художній метод Джойса полягає у тому, що він у своїх
творах ретельно відтворював «потік свідомості», з великою майстерністю фіксував
думки героїв, обривки спогадів, прості відчуття і складні асоціації. Складне
поєднання теперішнього часу зі спогадами і досвідом минулого, з уривками
отриманих відомостей складає безперервний потік свідомості. Також новаторство
Джойса це зображення ним психології людини, внутрішнього монологу героя.
Творчість Джойса характеризується сміливими авангардними, модерністськими
ідеями.
Національність:
англійка
Роки
життя: 1890 - 1976
Її
називають «королевою детективу». Агата Крісті не започатковувала цей жанр,
однак саме з нею у більшості людей асоціюються детективні романи. Твори Крісті
знамениті своїми неочікуваними поворотами сюжету у кінці, а також її майстерним
використанням саспенсу, сюжету й персонажів, які суттєво вплинули на
детективний жанр у цілому. Основний метод розслідування, який використовувала у
творах Крісті, це психологія. У своїх творах письменниця не боялася ризикувати,
«виходити за межі». У книгах Крісті кожне окреме написане слово мало важливе
значення для сюжету. Письменниця будувала сюжети своїх творів в оригінальний
спосіб. Вона не боялася порушувати соціальну проблематику, зачіпала особисті
теми й часто апелювала до психології.
Підписатися на:
Дописи (Atom)