Вивчення англійської мови разом із бібліотекою 🎓

Шановні, користувачі, нагадуємо, що у бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва регулярно проходять безкоштовні курси англійської мови для дітей (1 – 4 класи) 🇬🇧🗣️. Це чудова можливість покращити здобути чи покращити знання, поспілкуватися з однодумцями та відкрити нові горизонти для себе 😃.
 
Сучасний світ вимагає знань англійської. Знання мови допомагає подорожувати, спілкуватися з людьми з різних країн, навчатися за кордоном або шукати роботу мрії📍🗺️.
 
Також знання англійської мови дає нові можливості для розвитку. Англійська відкриває доступ до величезної кількості ресурсів: книг, фільмів, курсів та інформації, яка може стати ключем до професійного чи особистого зростання 😊. Тож вивчення іноземної мови з юного  віку це запорука успіху в дорослому віці.
 
Ну а ще наші заняття це приємна атмосфера та підтримка. Уроки проводяться в комфортних умовах бібліотеки ⋆⭒˚𖠋𖠋𖠋*.⋆. Дружня атмосфера та допомога бібліотекаря-викладача мотивують до нових звершень.
 
☝️У програмі бібліотечних курсів: вивчення основ граматики, розмовна практика, цікаві ігри та вправи для закріплення матеріалу. Заняття проводяться щовівторка і щочетверга о 17:00 🗓️.
 
Не зволікайте! Англійська мова – це ключ до майбутнього 🗝️. Для запису пишіть у дірект в соціальних мережах бібліотеки. Чекаємо на ваших діток на наших заняттях!

Бібліотека – ідеальне місце для релаксу 😊

Затишна атмосфера і книги 🛋️ 📚 – ідеальні умови для відпочинку та гарного настрою 🤗.
 
Приходьте до бібліотеки, обирайте книгу на свій смак, влаштовуйтеся зручненько та переносьтеся з тривожної реальності до світу літератури 🏰 🦄 🧝🏻‍♀️.
 
У бібліотеці знайдеться книга для користувача будь-якого віку і з будь-якими літературними вподобаннями ☝️.  Чекаємо на вас!
 
Вівторок-П'ятниця – 10:00-19:00
Субота – 11:00-18:00
Понеділок, Неділя – вихідний

Голодомор. Літопис

День пам’яті жертв Голодоморів – це особливий час для кожного українця. Щороку в останню суботу листопада ми зупиняємося, щоб згадати мільйони загублених життів і переосмислити трагічні події, які назавжди змінили хід нашої історії. Цей день не лише нагадує про одну з найбільших гуманітарних катастроф XX століття, але й підкреслює важливість пам’яті та правди. Ми вшановуємо пам’ять жертв Голодоморів – трагічних сторінок нашої історії, які назавжди залишили глибокий слід у долі українського народу. Ці роки болю і втрат стали наслідком злочинної політики тоталітарного режиму, яка позбавила мільйони українців найголовнішого – права на життя.
 
Пам'ятні заходи нагадують нам, наскільки важливо захищати національну ідентичність та незалежність. Це уроки, які ми повинні передати наступним поколінням. У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва організовано спеціальну виставку-реквієм, яка дозволить краще зрозуміти масштаби трагедії. Експозиція допоможе знайти відповіді на запитання та вшанувати пам'ять загиблих.
 
Голодомори в Україні були зумовлені штучними діями тоталітарного режиму. Особливо жахливим став Голодомор 1932–1933 років, який визнано геноцидом українського народу. За різними оцінками, тоді загинули від 4 до 7 мільйонів людей. Політика насильницької колективізації, конфіскація зерна, репресії проти селян – усе це перетворило найбагатші землі України на зону масового голоду.
 
Разом із фізичним винищенням голод став інструментом боротьби з українською ідентичністю: знищувалися національні традиції, культура, мова.
 
Чому ми маємо пам’ятати?
 
Пам’ять про Голодомори – це не лише знак шани жертвам, але й спосіб протистояти повторенню таких трагедій у майбутньому. Історична правда допомагає формувати критичне мислення, розпізнавати маніпуляції та захищати цінності свободи й демократії.
 
У цей день ми закликаємо кожного долучитися до заходів, присвячених Дню пам’яті жертв Голодоморів:
 
🕯️ Запаліть свічку пам’яті на своєму підвіконні о 16:00. Це символ єдності й скорботи за мільйонами загиблих.
 
😔 Візьміть участь у хвилині мовчання, віддавши шану тим, хто став жертвою злочинної політики.
 
📚 Відвідайте нашу бібліотеку, де діє виставка-реквієм, присвячена цій темі.
 
Наша місія – берегти пам’ять.
 
Бібліотеки завжди були осередками збереження історичної пам’яті. Ми віримо, що, об’єднуючи знання і пам’ять, можемо зробити вагомий внесок у боротьбу з історичним забуттям.
 
Пам’ятаймо про минуле, щоб побудувати краще майбутнє. Чекаємо на вас у бібліотеці.

Майстер-клас у бібліотеці: фетрові листочки своїми руками 🧵 🤲

Друзі, ми вже розповідали вам про те, що бібліотека естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва щонайменше раз на тиждень регулярно перетворюється на затишну творчу майстерню для дорослих і дітей 🎨🖌️ 🪡 ✂. Цього разу хочемо поділитися з вами враженнями від нашого нещодавнього майстер-класу, присвяченого творчості та натхненню! У затишних стінах бібліотеки діти створювали фетрові листочки власноруч 🍁🍂.
 
Для декого це був перший досвід роботи з голкою, але, повірте, усі впоралися чудово! Під пильним керівництвом нашої майстрині-волонтерки Олександри юні творці обережно працювали з фетром, нитками й голками, вкладаючи у свої роботи частинку душі 🧒🏼 👧🏼 😊. У процесі вони не лише здобули нові навички, а й навчилися терпіння та уважності, а також відкрили для себе, що рукоділля – це чудовий спосіб для самовираження ☝️.
 
Очі діточок світилися радістю, коли вони тримали в руках виготовлені власноруч фетрові листочки 🤗. Хтось створив листочок як декор для сумочки чи одягу, хтось планує використати його як закладку для книги.
 
Дякуємо всім учасникам за їхній ентузіазм і творчий підхід! Особлива подяка Олександрі, яка завжди готова підтримати будь-яку творчу ініціативу та допомагає учасникам бібліотечних майстер-класів розкривати свій потенціал 🙏.
 
Ми впевнені, що такі майстер-класи є чудовою можливістю не лише навчитися нового, а й провести час у теплій, дружній атмосфері. Обов’язково приходьте на наші заходи – попереду ще багато цікавого! 😉

Маленькі кроки до великого майбутнього

20 листопада відзначається Всесвітній день дитини 👩‍👶‍👦. Це день дій, спрямованих на покращення життя дітей у всьому світі.
 
ℹ️ Цей день був започаткований ООН 1954 року як день глобальної обізнаності про права, добробут і освіту дітей у всьому світі. Його мета – привернути увагу до питань, які стосуються дітей, і сприяти створенню умов, у яких кожна дитина зможе рости у безпеці та любові.
 
Також, 20 листопада 1989 року була прийнята Конвенція ООН про права дитини – основоположний документ, який визначає права дітей на освіту, медичну допомогу, захист від насильства, рівність та можливість висловлювати власну думку.
 
📣Ключові меседжі Дня, про які варто згадати й нагадати всім:
 
☝️- усі діти мають право на життя, розвиток, захист і участь у розв’язанні питань, які їх стосуються;
 
☝️- кожна дитина, незалежно від раси, статі, релігії чи соціального статусу, має однакові права;
 
☝️- доступ до якісної освіти й сприятливих умов для навчання є фундаментом для майбутнього дітей;
 
☝️- ми повинні захистити дітей від експлуатації, насильства та дискримінації.
 
Всесвітній День Дитини – це не лише про свята, а й про конкретні дії:
 
У багатьох країнах проводяться просвітницькі заходи, акції, конференції. Організації, школи та громади влаштовують культурні події, флешмоби, марафони для збору коштів на допомогу дітям. Уряди й благодійні організації запускають програми, спрямовані на розв’язання проблем, з якими стикаються діти: від доступу до освіти до захисту прав дітей у складних ситуаціях.
 
На жаль, попри прогрес, у багатьох країнах діти все ще стикаються з викликами: бідність, недоїдання, відсутність доступу до освіти, насильство, дитяча праця, ранні шлюби. Тому цей день залишається нагадуванням про те, що кожен з нас може зробити свій внесок у краще майбутнє дітей.
 
📍Всесвітній День Дитини – це нагода згадати, що інвестуючи в дітей, ми будуємо краще майбутнє.
 
Наразі приблизно 333 мільйони дітей живуть в умовах крайньої бідності, не маючи їжі, житла, доступу до закладів охорони здоров'я та освіти, необхідних для виживання і розвитку.
 
Важливо підвищувати рівень обізнаності суспільства про проблеми дітей у різні способи – від дописів і кампаній у соціальних мережах до дебатів між лідерами та політичними діячами.

1000 днів відважності: час незламності, єдності та надії

Сьогодні ми відзначаємо трагічний і водночас визначальний рубіж – 1000 днів від дня повномасштабного вторгнення рф в Україну. Жахливого вторгнення, яке змінило долі мільйонів українців, розкрило справжню сутність свободи та показало всьому світові незламність та неймовірну силу нашого народу.

 
У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва відкрито тематичну виставку книг та фотографій. Запрошуємо вас відвідати виставку «Галерея з портретами», присвячену вшануванню подвигу та пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.
 
У кожному портреті – історія, що нагадує нам про ціну миру, силу духу та величезну любов до рідної землі.
 
24 лютого 2022 року стало днем, який розділив наше життя на «до» та «після», днем, коли мирне життя кожного з нас було зруйновано. Повітряні тривоги, евакуації, втрати, руйнування міст і сіл, розгубленість, нерозуміння того, що на нас чекає далі – реалії, які торкнулися кожного з нас. Але водночас це стало днем, коли вся Україна згуртувалася як ніколи. Від перших днів вторгнення люди об’єдналися у волонтерському русі, підтримуючи армію, рятуючи тих, хто в біді, і допомагаючи один одному. Ці 1000 днів показали, наскільки сильними ми є як нація. Вони стали випробуванням нашої віри у перемогу, випробуванням нашої витримки та людяності. Водночас вони стали часом героїзму – як на фронті, так і в тилу.
 
У цей непростий період бібліотеки стали осередками підтримки, місцями, де люди могли знайти не лише книги, а й тепло, спілкування, інформацію про події та ресурси для адаптації до нових умов. Знання стали важливою зброєю в інформаційній війні, а культура – джерелом натхнення й ідентичності.
 
Книги допомагають не лише відволіктися, але й осмислити те, що відбувається. Читання про історію України, її боротьбу за свободу, література про людські цінності та героїзм – це те, що формує наш внутрішній опір і дає сили продовжувати боротьбу. А ще бібліотеки стали пунктами незламності, в яких люди можуть знайти світло і тепло – в прямому й переносному сенсі слова.
 
1000 днів війни – це водночас і біль, і гордість за наш народ. Це нагадування про те, що ми боремося не лише за територію, але й за цінності, за майбутнє наших дітей, за право бути вільними.
 
Цей час навчив нас цінувати життя, підтримувати один одного і пам’ятати, що ми незламні. Попереду ще багато роботи, але віра в перемогу залишається незмінною.
 
Дякуємо кожному, хто стоїть на захисті нашої країни – військовим, волонтерам, медикам, освітянам, працівникам культури та усім, хто продовжує вірити в Україну.
 
Бібліотеки завжди залишатимуться простором сили, пам’яті та знань. І коли ми перегорнемо цю трагічну сторінку нашої історії, бібліотеки неодмінно робитимуть свій внесок у побудову нової України – вільної, мирної та щасливої.
 
Пам’ятаємо. Боремося. Перемагаємо.

Слово сильніше за ґрати 🗣️

🛈 15 листопада відзначається Міжнародний день письменників, які перебувають в ув'язненні.

Тема письменників, які перебувають у в'язниці, є дуже важливою, адже вона привертає увагу до питання свободи слова, творчої свободи і прав людини. Цей День був започаткований 1981 року Міжнародним ПЕН-клубом для підтримки тих письменників, які стали жертвами репресій, ув'язнення або переслідування через їхню творчість, політичні погляди чи громадянську позицію.
 
На жаль, у багатьох країнах свобода слова і досі залишається привілеєм, а не правом. ПЕН-клуб, створений у 1921 році для підтримки письменників, вже понад століття захищає права тих, кого переслідують за погляди чи творчість.
 
🇺🇦Тема переслідуваних українських письменників є особливо важливою, адже історія української літератури тісно пов’язана з боротьбою за свободу слова, незалежність і права людини. Багато українських авторів зазнали репресій, ув'язнення чи переслідування через їхню творчість та національну позицію.
 
🪶1. Василь Стус (1938–1985) – один із найвідоміших українських поетів-шістдесятників, який став символом незламності духу і боротьби за правду. Він відкрито виступав проти радянського режиму, писав критичні вірші та есеї, у яких захищав українську культуру та права людини. Його творчість забороняли, а 1972 року Стуса вперше заарештували й засудили до ув’язнення за антирадянську діяльність. Після звільнення він продовжував писати, але вже 1980 року його знову заарештували і засудили на 10 років. Стус помер у таборі на Уралі 1985 року. Його смерть залишається однією з найбільших трагедій української літератури, а його твори стали символом боротьби за свободу.
 
🪶2. Лесь Курбас (1887–1937). Хоча Лесь Курбас більш відомий як театральний режисер і новатор, він також був видатним драматургом і письменником. Курбас заснував театр «Березіль», який став осередком новаторського українського театрального мистецтва, що висміював радянську пропаганду. 1933 року його заарештували й звинуватили у «націоналізмі» та «антирадянській діяльності». Курбаса розстріляли 1937 року в урочищі Сандармох разом з іншими українськими інтелектуалами під час масових репресій. Його праці були заборонені, але нині він вважається одним із найвизначніших діячів української культури.
 
🪶3. Микола Хвильовий (1893–1933) – український прозаїк і поет, один із лідерів літературного відродження 1920-х років. Він вірив у культурний розвиток незалежної України, а його гасло «Геть від Москви!» стало закликом до культурної незалежності від радянського впливу. За свої погляди і критику режиму Хвильовий потрапив під посилений нагляд НКВС, а багато його друзів-літераторів були арештовані чи розстріляні. 1933 року, після масових репресій серед його колег і друзів, Хвильовий покінчив життя самогубством. Його твори були заборонені в Радянському Союзі, а сам він став символом «Розстріляного Відродження».
 
🪶4. Олена Теліга (1906–1942) – українська поетеса й активістка, яка боролася за українську незалежність. Під час Другої світової війни вона повернулася до окупованого нацистами Києва, де брала активну участь у діяльності ОУН (Організація українських націоналістів). У лютому 1942 року Телігу разом з її чоловіком затримали й стратили в Бабиному Яру. Її смерть стала символом самопожертви заради незалежності України.
 
🪶5. Іван Світличний (1929–1992) – український поет, критик, перекладач і правозахисник, один із лідерів шістдесятників. Світличний відкрито виступав проти утисків української культури та підтримував ув’язнених письменників. У 1960-х роках його переслідували за участь у літературних дискусіях і критику радянського режиму, а 1972 року заарештували та засудили на 7 років таборів. Світличний був не тільки письменником, але і великим моральним авторитетом для багатьох. Через переслідування його здоров'я значно погіршилося, і він помер 1992 року.
 
🪶6. Олег Сенцов (нар. 1976) – сучасний український режисер, письменник і активіст, відомий своїм опором російській окупації Криму. 2014 року він був затриманий російськими спецслужбами, підданий тортурам і засуджений до 20 років ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Його випадок набув широкого міжнародного резонансу. Сенцову вдалося вижити в нестерпних умовах колонії, а 2019 року його звільнили в рамках обміну полоненими. Його твори стали важливим свідченням боротьби українців за свободу.
 
🪶7. Микола Куліш (1892–1937) – український драматург, один із найвизначніших представників української модерністської драми. У своїх п'єсах він сміливо порушував питання національної ідентичності, критикував радянську систему та бюрократію. Його роботи викликали значний резонанс, через що він зазнав репресій. 1934 року Куліша заарештували, а 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.
 
🪶8. Олександр Довженко (1894–1956) – український кінорежисер, сценарист і письменник, якого вважають класиком українського кіно. Він створював фільми, що висвітлювали українське життя та історію, проте часто піддавався цензурі й тиску. Довженко постійно був під наглядом радянської влади, його ідеї обмежували, а багато сценаріїв заборонили. Хоча Довженко не був ув’язненим, його можна вважати жертвою радянського режиму, адже багато його творів так і не побачили світ через репресивну цензуру.
 
🪶9. Наталя Забіла (1903–1985) – одна з найвідоміших українських дитячих письменниць, яка зазнала репресій у 1930-х роках за «буржуазний націоналізм». Її книги піддавалися цензурі, а саму Забілу переслідували через її родинне походження і творчість. Хоча вона уникла фізичного ув'язнення, їй довелося обмежити свою діяльність, а багато її творів піддавалися редакційній цензурі.
 
Переслідування українських письменників було частиною боротьби радянського режиму проти української ідентичності, мови та культури. Сучасна Україна пам'ятає своїх героїв, і їхня творчість нагадує нам про важливість свободи слова та незалежності. Кожен із цих авторів залишив у спадок не тільки літературні шедеври, але й приклад незламності духу.
 
Відомі іноземні письменники, які перебували в ув’язненні чи під переслідуванням:
 
Лю Сяобо (Китай) – лауреат Нобелівської премії миру, був відомий як письменник та активіст за права людини. За свою критику китайського уряду і боротьбу за демократичні зміни він був неодноразово заарештований. Лю Сяобо помер 2017 року під домашнім арештом, що стало разючим нагадуванням про ситуацію з правами людини у Китаї.
 
Оскар Вайлд (Велика Британія) – ірландський драматург і письменник, був засуджений до двох років примусових робіт за «непристойну поведінку». Його перебування в тюрмі глибоко вплинуло на його життя і творчість, а листи з ув'язнення, зокрема «De Profundis», стали символом страждання і спокути.
 
Нині, на жаль, багато письменників і журналістів продовжують зазнавати утисків. Наприклад:
 
Рейчел Манжієма (Руанда), яка була ув'язнена через публікації, що критикують владу.
 
Мухаммед Аль-Кадірі (Саудівська Аравія) – саудівський поет і критик, який був заарештований через висловлювання на соціально-політичні теми.
 
Насрін Сотуде (Іран) – відома адвокатка і письменниця, яка боролася за права жінок і була ув'язнена в Ірані за «антиурядову діяльність».
 
ПЕН-клуб проводить численні кампанії для захисту ув’язнених письменників. Amnesty International та Human Rights Watch – організації, які теж ведуть активну діяльність щодо захисту прав і свобод митців.
 
💡Література була, є і буде важливим інструментом свободи, а ми, читачі, підтримуючи літературу і право митців на творчість, робимо свій внесок у захист демократичних цінностей.

Гумор – синонім свободи🤭📘

13 листопада виповнюється 135 років від дня народження відомого українського прозаїка, гумориста, сатирика, людини, яка подарувала українцям усмішки, Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) ✒️.
 
У цьому дописі до вашої уваги деякі цікаві факти про Остапа Вишню, якого, до речі, називали «королем українського тиражу» через неймовірну популярність його книг💡.
 
📍Майбутній письменник мріяв стати вчителем, але доля склалася інакше – юного Павла відправили на навчання до Київської військово-фельдшерської школи, адже коштів у родині дуже бракувало, а навчання у школі було безкоштовним🎓.
 
📍Пізніше Павло Губенко вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але, на жаль, так і не закінчив його.
 
📍1919 року в газеті «Народна воля» було опубліковано перший сатиричний твір письменника «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)». Твір було надруковано під псевдонімом П. Грунський.
 
📍На початку 1920-х років Остап Вишня був настільки популярним, що тиражі його книг перевищували тиражі світових класиків. Його гумор був близьким і зрозумілим широкому загалу, тому його тексти читали навіть ті, хто рідко брав до рук книжку📓.
 
📍Вишня став відомим завдяки своїм коротким гумористичним оповіданням, які він називав «усмішками» 🙂. У цих творах він майстерно висміював радянські порядки, проблеми селянського побуту й людські недоліки. За життя він написав понад дві тисячі «усмішок», що є феноменальним досягненням для письменника сатирика.
 
📍1933 року органи ЧК заарештували письменника за підозрою в антирадянській діяльності. Вишня провів у концтаборах 10 років, і ця сторінка його життя стала одним із найтрагічніших моментів😔. Проте після повернення в літературу він продовжив писати, залишившись вірним своєму гумористичному стилю.
 
📍Однією з ключових тем у творчості Остапа Вишні є природа й полювання. Збірка «Мисливські усмішки» яскраво демонструє його тонке почуття гумору, любов до природи і знання мисливського побуту. Та ці оповідання мають також і філософський зміст, адже крізь гумор Вишня висвітлював серйозні питання буття.
 
📍Брат Остапа Вишні Василь Губенко також був письменником і сатириком, але загинув під час сталінських репресій. Ця трагічна подія мала великий вплив на Остапа Вишню, адже між братами були дуже теплі стосунки.
 
📍1943 року Вишня звільнився з таборів і повернувся до літературної діяльності. Та в той час письменник був змушений уникати прямих критичних висловлювань щодо радянської влади, тож його твори того періоду мали м’якший характер, ніж твори більш ранніх періодів.
 
📍Остап Вишня близько дружив з Максимом Рильським та Володимиром Сосюрою🤜🤛.
 
📍В житті Остапа Вишні особливе місце займали собаки. Його любов до собак відображена в багатьох творах, зокрема в «Мисливських усмішках». Це була не просто любов до домашніх улюбленців – Вишня бачив у собаках справжніх друзів, партнерів і повноправних учасників своїх мисливських пригод. Собаки приносили письменнику спокій і радість, і він часто згадував їх як партнерів, які розуміють його без слів🐶ྀི.
 
Творчість Остапа Вишні залишається популярною серед читачів і в наш час. Його твори вивчають у навчальних закладах, а «Мисливські усмішки» є класикою української літератури. Його здатність показати сутність людини, висміяти її недоліки і при цьому зберегти до неї любов залишається актуальною.
 
Остап Вишня зміг створити унікальний стиль, що поєднував гумор, іронію та співчуття до людини❗. Його творчість є вагомим внеском в українську культуру, а його постать символізує незламність і силу духу, яка допомагає долати труднощі навіть у найскладніші часи.

Майстер-класи у бібліотеці: простір для творчості та натхнення 🎨 💡 🙌

💁Щоп'ятниці о 17:00 у бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва під керівництвом нашої волонтерки Олександри проходять майстер-класи для дорослих і дітей на різну тематику.
 
Сьогодні бібліотека – це не лише місце для читання і тихого відпочинку, але й осередок розвитку, де можна відкрити нові таланти та знайти натхнення ✨ 🌞. Серед заходів, які стали популярними, особливе місце займають майстер-класи. Вони допомагають людям різного віку не тільки навчатися чогось нового, а й розвивати свої здібності й творити разом з однодумцями.
 
˚˖𓍢ִ໋🌷͙֒✧˚.🎀༘⋆Творчість – це не просто здатність створювати щось нове. Це можливість виражати свої думки, емоції, відкривати себе і світ навколо по-новому. Навіть якщо ви ніколи не вважали себе творчою людиною, заняття на майстер-класах можуть пробудити приховані здібності та принести неймовірне задоволення. Творчий процес розвиває гнучкість мислення, покращує настрій та дозволяє знайти нові підходи до щоденних завдань 😊.
 
☝️У бібліотеці ми проводимо майстер-класи на різні теми, щоб кожен міг знайти собі заняття до душі. Наприклад, ви можете завітати на мистецькі майстер-класи (малювання, ліплення, аплікації та інші види творчості) чи хендмейд (виготовлення виробів з паперу, тканини тощо).
 
Такі заходи ми вважаємо дуже корисними, адже вони об’єднують людей, створюючи простір для спілкування, де можна знайти друзів і однодумців; розвивають креативність; підтримують самовираження і допомагають зняти стрес; допомагають дітям і підліткам знайти для себе нові інтереси, розвинути терпіння і навчитися працювати в команді 👱🏻‍♀️👨👩🏻‍🦰🧔👩🏻🧑🏻👧🏽.
 
Бібліотека – місце, де кожен може творити. Запрошуємо всіх, хто бажає спробувати щось нове чи просто приємно провести час, долучитися до наших майстер-класів 🤗.