📖Читаємо разом! Читаємо вголос!

Днями у всьому світі відзначали Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Це щорічна подія, започаткована LitWorld у 2010 році, щоб відзначити і нагадати: читання вголос – це не лише про слова, а про єднання, розуміння й живий контакт між людьми.
 
День читання вголос підкреслює, як слушно й важливо робити книгу «живою» – чути її голос, інтонацію, ритм, ділитися історіями й замислюватися разом.
 
📍Наші читання
 
У Бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом’янського району м. Києва не вперше приділяють увагу читанню вголос. Час від часу ми організовуємо заходи, присвячені саме такому читанню – не лише в особливий день, а просто тому, що це важливо. Інколи ми проводимо ці заходи спільно з нашими партнерами, наприклад, з франко-українським закладом освіти «Rikiki».
 
📌Мета цих зустрічей:
 
🔴створити простір живого спілкування навколо книги;
 
🔴дати можливість людям чути й проживати тексти, які викликають щирі емоції;
 
🔴підтримати тих, хто любить читати або хоче це робити впевненіше;
 
🔴допомогти дітям і дорослим відкрити нові твори через голос, емоцію, інтонацію.
 
На таких заходах хтось читає вголос улюблений уривок, хтось ділиться тим, що зворушило чи змусило замислитися, а всі разом слухають, обговорюють і переживають слово як живий досвід. Під час таких заходів книга стає приводом для розмови й взаєморозуміння.
 
Читання вголос ­– це не тільки дитячий досвід. Це спосіб обʼєднувати покоління, підтримувати тих, хто ще вчиться, й дарувати увагу тим, кому важливо бути почутим. Тут не ставлять балів за техніку читання – ми просто ділимося історіями у дружньому колі.
 
📚Мета цього дня проста і зрозуміла:
 
✅️показати, що читання вголос допомагає розвивати мовлення та грамотність;
 
✅️зміцнює емоційний зв’язок між тими, хто читає, і тими, хто слухає;
 
✅️нагадати, що книга – це не лише текст на сторінці, а жива розмова;
 
✅️сприяти тому, щоб якнайбільше людей, великих і маленьких, відчули радість від книжки.
 
📅У рамках цього дня в різних країнах проводять читання творів, зустрічі авторів і читачів, спільні сесії в школах і бібліотеках. Все це – щоб нагадати: слово, вимовлене вголос, має силу.
 
💬Читання вголос – про нас усіх
 
Читання вголос не потребує особливого звання чи професії. У читача не має бути ідеальний голос, натомість важлива увага до людини поруч😊. Саме цю просту, людську силу ми святкуємо щороку – і в нашій бібліотеці, і в усьому світі.
 
📚 Читаємо вголос – бо книга має звучати.

📖🔎Книжкові передбачення, що справдилися😱

Література не лише відображає сьогодення, а інколи – завдяки фантазії та глибокому розумінню тенденцій людства – випереджає свій час. Деякі письменники описували події чи ідеї, які згодом стали реальністю. Пропонуємо розглянути кілька таких випадків, де художнє слово дивовижно збіглося з майбутнім.
 
🚢Титан і «Титанік»: Морган Робертсон і «Марність» (1898)
 
За 14 років до катастрофи «Титаніка», американський письменник Морган Робертсон написав повість «Марність» (Futility, or the Wreck of the Titan) про вигаданий корабель Titan. У ній він описав:
 
- безсмертний корабель великого розміру,
- що протаранив айсберг у квітні
- і немає достатньо рятувальних човнів для всіх на борту.
 
Через 14 років у квітні 1912 року реальний RMS Titanic зіткнувся з айсбергом у Північній Атлантиці й затонув. Збіглося багато аспектів, включно з реакцією на ситуацію та наслідками катастрофи.
 
Цей випадок – один із найвідоміших прикладів разючого збігу між художнім сюжетом і реальною історією.
 
Після трагедії твір Робертсона був перевиданий у 1912 році, що й привернуло до нього широку увагу.
 
🚀Жюль Верн: з Землі до Місяця та елементи космічних подорожей
 
Французький письменник Жюль Верн, один із батьків наукової фантастики, у романі «Із Землі на Місяць» (1865) описав ідею подорожі на Місяць ракетою – за більше ніж століття до того, як це стало реальністю з програмою Аполлон.
 
У своїх творах він також описував:
 
- підводний човен на електриці («20 000 льє під водою»),
- сучасні технології, віддалено схожі на ті, що згодом з’явилися у XX столітті.
 
Жюль Верн не «передбачав» майбутнє містично, але його уява була настільки тісно пов’язана з науковими тенденціями, що багатьма з ідей він опинився «попереду часу».
 
✈️Герберт Веллс: техніка і війна майбутнього
 
Англійський письменник Герберт Джордж Веллс відомий не тільки як класик фантастики, але і як автор, який у ранньому ХХ столітті описав ідеї, що згодом набули реального втілення. У його романах та есеях можна знайти образи:
 
- повітряних бойових машин (що нагадують сучасні літаки та бомбардувальники),
- танків та бронетехніки,
- космічних подорожей,
- ядерної енергії та зброї.
 
У романі «Визволений світ» (The World Set Free) (1913) Веллс змалював ідею зброї, заснованої на енергії атома. Хоча це не було точним науковим прогнозом, сама концепція з’явилася за десятиліття до реального створення ядерної зброї у 1940-х роках.
 
🌌Літературні збіги та межі «передбачень»
 
У популярній культурі часто згадують і приклад Джонатана Свіфта.
У «Мандрах Гуллівера» (1726) він писав, що астрономи Лапути знають про два супутники Марса.
 
👉 Це дивовижний літературний збіг, адже Фобос і Деймос були відкриті лише у 1877 році. Водночас параметри, наведені Свіфтом, не відповідають реальним, тож ідеться не про наукове передбачення, а радше про сатиричну фантазію.
 
📱Едвард Белламі: кредитні картки та онлайн-шопінг
 
Американський письменник Едвард Белламі у романі «Погляд назад» (Looking Backward, 1888) описав суспільство майбутнього, в якому люди користуються єдиною безготівковою системою розрахунків, що нагадує принцип дії сучасних кредитних карток – за десятиліття до їх реального впровадження у ХХ столітті.
 
У його баченні також були:
 
- централізовані магазини з доставкою товарів додому,
- система споживання, що віддалено нагадує сучасні форми дистанційної торгівлі.
 
Белламі не просто фантазував – він досліджував економічні тенденції свого часу і екстраполював їх у майбутнє.
 
💊Олдос Гакслі: антидепресанти та генна інженерія
 
Британський письменник Олдос Гакслі в антиутопії «Прекрасний новий світ» (Brave New World, 1932) описав суспільство, де:
 
- люди регулярно вживають психоактивний препарат «сома» для штучного контролю настрою – за десятиліття до появи перших антидепресантів у 1950-х
- застосовується генетична селекція та інженерія людей – ідея, що стала реальністю з розвитком біотехнологій
- розважальні технології викликають масову залежність.
 
Гакслі, маючи наукову освіту та глибоке розуміння психології, передбачив не лише технології, а і їхній вплив на суспільство.
 
🛰️Артур Кларк: супутники зв'язку та планшети
 
Британський письменник та науковець Артур Кларк не просто писав фантастику – він робив наукові прогнози. У статті 1945 року (!) він детально описав концепцію геостаціонарних супутників зв'язку – за 12 років до запуску першого штучного супутника Землі.
 
У романі «2001: Космічна Одіссея» (1968) та інших творах він описав:
 
- пристрої, схожі на сучасні планшети та iPad
- відеозв'язок через супутники
- штучний інтелект
 
Орбіта, на якій розміщують супутники зв'язку, сьогодні офіційно називається «орбітою Кларка» – на його честь.
 
💻Вільям Ґібсон: кіберпростір до епохи інтернету
 
Канадо-американський письменник Вільям Ґібсон у романі «Нейромант» (Neuromancer, 1984) ввів термін «кіберпростір» і описав:
 
- віртуальну реальність та занурення в цифровий світ
- хакерів та проблеми кібербезпеки
- культуру мережевого спілкування
 
Важливо: роман написано в 1984 році, коли інтернет існував лише в зародковій формі для науковців і військових. Масове поширення World Wide Web почалося тільки в 1990-х.
 
Ґібсон створив літературну матрицю, яка згодом стала реальністю для мільярдів людей.
 
🎧Рей Бредбері: навушники та інтерактивні екрани
 
Американський майстер фантастики Рей Бредбері в антиутопії «451 градус за Фаренгейтом» (1953) описав технології, які здавалися фантастичними, а сьогодні – буденність:
 
- маленькі навушники-вкладиші, які герої називають «морські мушлі» (thimble radios) – за десятиліття до появи iPod та AirPods
- величезні телевізійні екрани на всю стіну – сьогодні це домашні кінотеатри
- інтерактивне телебачення, де можна «спілкуватися» з екраном
 
Бредбері не просто передбачав гаджети – він попереджав про їхній вплив: у його романі люди відгороджуються технологіями від реального життя та глибоких емоцій.
 
Твори таких авторів, як Г. Г. Веллс, Жюль Верн, Орвелл чи Азімов, надихали науковців та винахідників, пропонуючи концепти, які пізніше стали технічно можливими.
 
Ці приклади не завжди означають пряме «передбачення» у буквальному сенсі, але вони показують: уява письменника інколи вловлює майбутні наукові, технологічні чи соціальні тенденції так раніше, ніж вони стануть очевидними в реальному світі.
 
📚Що варто читати
 
Ці твори – не гороскопи чи пророцтва, а літературні дослідження можливого майбутнього, які виходили з глибоких знань про свій час і гуманістичного світогляду:
 
- Морган Робертсон – «Марність» (1898)
 
- Жюль Верн – «Із Землі на Місяць», «20 000 льє під водою»
 
- Герберт Веллс – «Визволений світ», інші футуристичні романи
 
Ці книжки показують, як художня література може не лише відображати свій час, а й розширювати уявлення про те, що ще попереду.

Валер’ян Підмогильний і Євген Гребінка: два голоси української літератури

2 лютого – день народження двох українських письменників, які належать до різних епох, але однаково важливі для розуміння нашої літературної традиції: Валер’яна Підмогильного та Євгена Гребінки.
 
Їх розділяє майже століття, але поєднує уважність до людини, її характеру й вибору.
 
📘Валер’ян Підмогильний (1901–1937)
 
Письменник покоління Розстріляного відродження, перекладач, інтелектуал.
Один із перших в українській літературі, хто послідовно звернувся до урбаністичної теми та психологічного аналізу особистості.
 
Його роман «Місто» (1928) – знаковий текст українського модернізму, у якому місто постає не лише простором можливостей, а й морального випробування.
 
Ключова думка творчості Підмогильного:
 
- людина формується у складному діалозі між внутрішніми прагненнями та тиском середовища.
 
1937 року Валер’ян Підмогильний був розстріляний у Сандармосі – разом із сотнями діячів української культури.
 
Чому варто читати сьогодні:
- бо його тексти чесно говорять про амбіції, страхи, компроміси й ціну успіху – теми, які залишаються актуальними й нині.
 
📗Євген Гребінка (1812–1848)
 
Письменник українського романтизму ХІХ століття, байкар, прозаїк, поет, активний учасник літературного життя свого часу.
 
Його творчість стала містком між усною народною традицією та новою писемною літературою. У байках і прозі Гребінка поєднував гумор, моральні спостереження та фольклорні мотиви.
 
Він також відомий як автор тексту пісні «Очі чорнії», що набула світової популярності (первісно – поезія, написана в ХІХ столітті).
 
Гребінка писав і українською, і російською мовами – що було типовим для його часу. Втім саме його українські байки відіграли важливу роль у формуванні нової української літератури, поєднавши народну мову, фольклорні мотиви й класичні жанрові форми.
 
Ключова думка творчості Гребінки:
 
- увага до людських вад і чеснот, поданих через прості, зрозумілі образи.
 
Чому варто читати сьогодні:
- бо його тексти допомагають побачити, як формувалася українська літературна мова й національна оптика задовго до ХХ століття.
 
Валер’ян Підмогильний і Євген Гребінка – це два різні голоси, які разом створюють об’ємну картину української літератури:
від фольклорних джерел і романтизму – до модернізму й психологічної прози.
 
Перечитувати їх сьогодні – означає краще розуміти не лише літературу, а й себе.