Сторінки

вівторок, 28 грудня 2021 р.

Що читали українці 2021 року?

«Укрінформ» провів побіжне, швидке дослідження книжкового ринку України і визначив, які книги найчастіше купували українці 2021 року.
 
Як проводилося дослідження?
15 різних українських видавництв надали відомості про найбільш продавані цього року книги і таким чином визначився перелік із 123 бестселерів. Якщо узагальнити, то можна сказати, що найбільше ми цього року читали книги з психології, саморозвитку і мотиваційні книги. Детальніше далі…
 
Отже, із 123 книг, що увійшли до зазначеного вище переліку, 25 це мотиваційні книги з психологічним ухилом, 20 – дитяча й підліткова література, 17 – сучасна проза від авторів з різних країн, 13 – українська проза, 11 – книги з історичним ухилом, 10 – книги з жанру науково-популярної літератури, 9 – книги з жанру детективу, і до речі, більшість з них – від українських авторів. Останні місця в списку посіли біографії та мемуари (8), книги з історії їжі та кулінарії (4), книги жанру трилер і містика (3), комікси (2) і поезія (1).
 
Найвищі показники продажів дісталися видавництву «Віхола». Книгу «Матера вам не наймичка, або Чому діти це... Прекрасно» Каті Бльостки розпродали накладом 26 тисяч 225 примірників.
А ми нагадуємо, що у бібліотеках Солом’янки є книги різних жанрів і на будь-який смак, тож заходьте 😊

понеділок, 27 грудня 2021 р.

Міжнародний день протиепідемічної готовності 😷

Минулого року
як реакція на пандемію COVID-19 Генеральна Асамблея ООН оголосила 27 грудня Міжнародним днем протиепідемічної готовності. Пандемія COVID-19 показала, що громади на місцевому, національному і глобальному рівнях повинні мати системи для ефективної боротьби з епідеміями, коли вони виникають, а також працювати над методами запобігання майбутніх епідемій.
 
ВООЗ тісно співпрацює з урядами для підтримки зусиль зі створення потужних систем готовності до надзвичайних ситуацій та епідемій як частини загального підходу до забезпечення загального охоплення медичними послугами та зміцнення систем первинної медичної допомоги.
 
Нове захворювання, що призвело до необхідності оголошення Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я пандемії, виявилося справжньою глобальною проблемою сучасності, перед гостротою та швидкоплинним перебігом та поширенням якої, багато інших глобальних проблем відступили на другий план.
 
Світова спільнота виявилася неготовою до такого швидкого поширення епідемії, а також до важких наслідків, які вона принесла з собою. Окремим гострим питанням стала відсутність готовності деяких держав до спільного пошуку вакцини та вжиття низки однорідних та одночасних протиепідемічних заходів.
 
Враховуючи умови, що склалися, а також беручи до уваги необхідність вирішення питань протиепідемічної готовності виключно спільними зусиллями світової спільноти, Генеральна Асамблея ООН закликає всі країни світу відзначати 27 грудня Міжнародний день протиепідемічної готовності. Всі заходи, пов’язані з цією датою, мають бути спрямовані на інформування населення з питань профілактики епідемічних захворювань, роз'яснення людям важливості та необхідності щеплення, розробку спільних міждержавних заходів щодо боротьби з пандемією та кроків щодо запобігання поширенню можливих аналогічних захворювань.

пʼятниця, 24 грудня 2021 р.

Відчуйте дух Різдва з найкращими цитатами про Різдво із популярних книг 🎄🎅📚

А у вас вже з’явився святковий настрій? 🎆😊 Незабаром ми відзначатимемо Новий Рік і Різдво, тому в цьому дописі ми вирішили допомогти вам налаштуватися на казковий період зимових свят за допомогою гарних атмосферних цитат про Різдво із книг відомих письменників. Читайте і надихайтеся 📕😉

вівторок, 21 грудня 2021 р.

Ширимо тенденцію читати, співати і пізнавати 📘🧑🎤🎸

Руханка-читанка упевнено крокує Солом’янським районом. Радіють і діти, і дорослі. Разом співаємо, читаємо, танцюємо і класно проводимо час із користю. Дивіться на відео, як усе це відбувається 😊 🎞

понеділок, 20 грудня 2021 р.

У бібліотеці розпочався святковий сезон🎄🎅

Запрошуємо усіх до зимової резиденції бібліотек Солом’янки📖⛄😊! Вітаємо зі святами 🤗 і чекаємо усіх охочих на фотосесію😉! У цьому дописі до вашої уваги відео, де ви побачите, яку казкову локацію ми для вас облаштували, а також дізнаєтеся деякі цікавенькі факти про зимові свята.

субота, 18 грудня 2021 р.

День святого Миколая – свято любові і душевної теплоти

В ніч з 18 на 19 грудня у православних вірян відзначається велике релігійне свято – День святого Миколая, а ще це свято, на яке з нетерпінням чекають усі діти, адже Святий Миколай завжди приносить малечі подарунки 😊🍬🎁.  Дорослі також радіють Дню святого Миколая, адже саме з нього розпочинається сезон зимових свят – казковий і радісний період, коли ми всі сподіваємося на приємні події, зустрічі, веселощі і дива 🎆🎇.
 
Ну і звісно ж дорослі люблять День святого Миколая також тому, що це прекрасна нагода потішити своїх дітлахів якимось приємностями і сюрпризами. Ми, звичайно ж, вважаємо, що найкращий подарунок це книга, а якщо ця книга ще й відповідає тематиці свята, то це взагалі ідеальний варіант. У цьому дописі до вашої уваги відео, в якому представлена добірка книг про святого Миколая, про свято і його традиції. Ці чудові книжечки допоможуть вам створити для дитини прекрасну святкову атмосферу, зарядитися «Cвято-Миколаївським» настроєм і гарно провести час за спільним читанням 👩👧👦📚.

пʼятниця, 17 грудня 2021 р.

Національний тиждень читання триває

А ми продовжуємо брати участь в акції «Національний тиждень читання». Сьогодні у нас написання і малювання листів Миколайчику ️! Акція «Яку книгу я хочу під ялинку?» пройшла на ура😁👍! Дякуємо вчителям за співпрацю️!
Діти обов'язково знайдуть свої книжкові подарунки🤗😉!

Бібліотеки надихають молодше покоління на творчість

В рамках Національного тижня читання, який триває з 13 по 19 грудня, бібліотеки Солом’янки проводять низку тематичних заходів. Цього тижня, наприклад, ми разом із композитором і виконавцем, який працює в жанрі авторської пісні та співаної поезії, Ігорем Якубовським відвідували дитячий садочок №225, про що писали у попередньому дописі. Під час зустрічі читали, співали, розмовляли і просто класно проводили час. Вихованці садочку виявляли неабияку цікавість до усього, що відбувалося, а ще продемонстрували свої вміння та здібності, наприклад вміння читати в такому юному віці. Наприкінці зустрічі малеча обіцяла зобразити свої враження від заходу на малюнках. Сказано – зроблено. Вихователі садочку вже передали нам дитячі малюнки, а ми своєю чергою вже зробили з них виставку у бібліотеці. В цьому дописі ділимося з вами результатами дитячої творчості: комусь найбільше припав до душі саме пан Ігор Якубовський, що й не дивно, адже в нього і справді чудово виходить налагоджувати контакт із дітьми, зацікавлювати і надихати їх; а комусь найбільше запам’яталися історії з книжок, які читали, і пісень, які співали. Дякуємо дітям і їх вихователям за теплий прийом, активність і творчість!

середа, 15 грудня 2021 р.

Читання в тренді

В рамках національного тижня читання бібліотеки Солом’янки проводять різні тематичні заходи. Одним із таких заходів став візит до дитячого садочка №225. Під час зустрічі бібліотекарі разом із композитором і виконавцем, який працює в жанрі авторської пісні та співаної поезії, Ігорем Якубовським намагалися у веселий і цікавий спосіб прищепити малечі любов до читання і бібліотек :).
 
Пан Якубовський читав дітям віршики на новорічно-різдвяну тематику, співав веселі пісні, знайомив дітей із книжками, а потім усі разом обговорювали те, що в цих книжках прочитали.
Дітки зацікавилися усім, що відбувалося, і самі виявили бажання розповісти вірші. А ще дошкільнята приємно нас здивували, коли розповіли, що багато хто з них уже вміє читати.
 
Гадаємо, що зустріч пройшла вдало, адже дітлахи тішилися і на прощання обіцяли зобразити свої враження від заходу на папері у вигляді малюнків. Будемо дуже раді побачити ці малюночки і чекаємо на нові зустрічі!


Національний тиждень читання - об'єднані спільною метою😎!

У нас у бібліотеці проводиться акція «Підвішена книга», суть якої полягає у тому, що кожен попередній читач «підвішує» книгу, яку він радить прочитати наступному читачеві!  Долучайтеся 😀


понеділок, 13 грудня 2021 р.

Пекельний вогонь Чорнобиля. Наслідки трагедії

«Хтось мав це зробити…»
Олександр Федотов, ліквідатор
 
Операція з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була, мабуть, наймасштабнішою і найтяжчою в історії людства. 14 грудня ми вшановуємо учасників ліквідації на ЧАЕС.
 
Що ж стоїть за цим простим словом «ліквідатор»? Ліквідатори – це ті люди, які прибували до місць, визначених як «заражені» в період з 1986 по 1989 роки, для того щоб допомогти зменшити наслідки страшного вибуху на ЧАЕС. Серед цих людей були оператори електростанцій та аварійні працівники, такі як пожежники та військові, а також багато непрофесіоналів. Їхні завдання включали приборкання вогню на станції, прибирання уламків навколо реактора, будівництво саркофагу, очищення від забруднення, будівництво доріг, а також знищення й захоронення забруднених будівель, лісу й обладнання. Інформація про небезпеку більшості ліквідаторів була невідома.
 
Через якийсь час після катастрофи усім стало відомо, що наслідки аварії ліквідувати неможливо – їх можна було тільки зменшити.
 
Багатьох ліквідаторів за радянських часів просто відсилали до зараженої зони працювати на визначений термін за прямим наказом. Проте тисячі ліквідаторів, здебільшого офіцери та кваліфіковані професіонали, зголосилися взяти участь або продовжити свою роботу і після завершення початкового обов’язкового терміну.
 
Скільки точно ліквідаторів взяло участь в операції на ЧАЕС, невідомо. Цифри варіюються від кількох сотень тисяч до майже мільйона осіб. Ймовірно, що безпосередньо було залучено щонайменше 300 000 – 350 000 осіб. У звіті Агентства з ядерної енергетики наводиться цифра «до 800 тисяч». Міжнародна конференція «Десять років після Чорнобиля» говорить про «близько 200 000 «ліквідаторів», які працювали в Чорнобилі в період 1986-1987 рр., і оцінює загальну кількість людей, зареєстрованих як таких, що причетні до ліквідації наслідків аварії, від 600 тис. до 800 тис.
 
Звісно, радянська влада і преса в той час називали ліквідаторів героями, однак реальність полягає у тому, що деяким з них роками довелося боротися за офіційне визнання їхньої участі в операції.
 
За оцінками Міжнародного агентства з атомної енергії, 350 000 ліквідаторів, залучених до первинного очищення станції, отримали середню загальну дозу опромінення тіла 100 мЗв, що дорівнює приблизно 1000 рентгенограм грудної клітини.
 
Після розпаду СРСР, у 1990-х роках, стан здоров’я ліквідаторів було важко контролювати. А небажання Росії надати реальні цифри, пов’язані з катастрофою, дуже ускладнює процес оцінки наслідків аварії. Офіційна інформація така: «від гострої променевої хвороби загинуло 28 працівників, а ще 106 ліквідаторів пролікувалися і вижили». Та стан здоров’я і кількість тих людей, які вижили, продовжує залишатися спірним питанням. Правда ж така: від 90 000 до 200 000 ліквідаторів, які вижили, мають серйозні довгострокові проблеми зі здоров’ям, а справжня кількість загиблих  і досі є предметом серйозних дискусій.
 
Ми глибоко вдячні усім ліквідаторам наслідків найбільшої техногенної катастрофи на планеті ХХ століття. Ці люди виявили неймовірний героїзм і мужність в тих надзвичайно екстремальних обставинах.

10 фантастичних фактів про казки

Казки: мабуть, їх люблять усі – і дітлахи, і дорослі. Насправді жанр «казка» чи «народна казка» дуже різноманітний. Деякі казки мають щасливий і добрий кінець, а деякі – сумний. В деяких казках присутня магія, а в деяких ні. А яке ж різноманіття героїв мають казки в усьому світі. Важливо те, що казки це не просто захопливі історії, вони століттями викладають дітям важливі уроки моральності і життя. Наприклад, «Червона Шапочка» демонструє те, що важливо обережно ставитися до незнайомців, а казка «Троє поросят» вчить тому, що сумлінна робота неодмінно дасть бажаний результат, а пошук легких шляхів часто призводить до розчарування і поганих наслідків.
 
У цьому дописі до вашої уваги відеодобірка цікавих і неймовірних фактів про казки.

пʼятниця, 10 грудня 2021 р.

Є права у кожного з нас (Віртуальна книжкова виставка)

10 грудня світова спільнота відзначає День прав людини. Цей день було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН 1950 року. Дата 10 грудня була обрана на честь прийняття і проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини – епохального документа, в якому були проголошені невід'ємні права, властиві кожній людині незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. Цей документ перекладено понад 500 мовами.
 
Цьогорічна тема Дня прав людини пов’язана з «Рівністю» і статтею 1 Декларації прав людини«Усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах».
 
Права людини дають можливість боротися з першопричинами конфліктів і криз, завдяки виявленню уваги до скарг, викоріненню нерівності та відчуження; права людини дозволяють людям брати участь у прийнятті рішень, які впливають на їхнє життя. Суспільства, які захищають і заохочують поважати права людини для всіх, є більш стійкими суспільствами, які краще підготовлені до подолання несподіваних криз, таких як пандемії та наслідки кліматичної кризи.
 
Широко розповсюджена бідність, нерівність і структурна дискримінація є порушеннями прав людини й одними з найбільших труднощів нашого часу. Їхнє ефективне подолання вимагає заходів, заснованих на правах людини, новій політичній прихильності й участі кожного і особливо тих, хто постраждали найбільше. Нам потрібен новий суспільний договір, який більш справедливо розподіляє владу, ресурси та можливості і закладає основи для стійкої та заснованої на правах людини економіки.
 
До Дня прав людини ми підготували тематичну виставку книг, яку можна відвідати у бібліотеці або з якою можна ознайомитися онлайн – у цьому дописі.

середа, 8 грудня 2021 р.

Байдужість убиває. Кожен з нас має зробити свій внесок у попередження геноциду

У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (A/RES/69/323) ухвалила рішення проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам'яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів.
 
На жаль, у двадцятому столітті було дуже багато прикладів того, що підпадає під поняття «геноциду» – знищення і депортація вірменського народу, переслідування і масове знищення євреїв і ромів, геноцид проти тутсі у Руанді, Різанина у Сребрениці, голодомор 1932-1933 рр. в Україні…
 
Ці страшні події в історії в жодному разі не можна забувати. Історики й дослідники збирають документи, фотографії, свідчення і т. д. саме для того, щоб нинішнє й майбутні покоління мали змогу з ними ознайомитися і завжди пам’ятати значення страшного слова «геноцид» і завдяки цьому запобігати страшним злочинам проти людства, адже це ключове завдання усього суспільства.
 
Коли відбувається геноцид це шокує весь світ, однак ми не можемо не визнати, що цьому страшному злочину завжди передують чіткі тривожні сигнали, і якщо ми звертатимемо на них увагу, а не ігноруватимемо, геноциду можна запобігти.
 
На ранніх етапах жертви геноциду нерідко стають об’єктами ненависницьких висловлювань, дискримінації й насильства. Конвенція про попередження геноциду набрала чинності ще 1951 року, але і нині  одне з наших нагальних завдань, як і раніше, полягає в оперативному розпізнанні цих тривожних сигналів і вжиття відповідних заходів.
 
Попереджувальні знаки це ксенофобські висловлювання, нетерпимість, будь-який прояв дискримінації. Ми всі маємо звертати увагу на такі явища і викорінювати їх у всіх їхніх формах. Важливу роль тут також відіграють технологічні компанії та соціальні медіа-платформи.
 
Ключову роль у профілактичній роботі відіграють також релігійні лідери та цивільне суспільство. Урядам слід гарантувати установам з прав людини та правозахисникам громадянський простір для виконання їхньої найважливішої роботи, а також захищати права тих, хто опинився в небезпеці.
 
Що може зробити кожен з нас, щоб зробити свій внесок у попередження геноциду? Відповідь проста: бути толерантними і прищеплювати цю якість своїм дітям, бути добрішими, боротися з ненавистю, не бути байдужими до будь-яких проявів ворожого ставлення.

вівторок, 7 грудня 2021 р.

Катерина Білокур – жінка, яка зображала на полотні душевну красу українського народу 🌺

7 грудня 1900 року у селі Богданівка Полтавської губернії народилася Катерина Білокур – українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису; жінка, котра входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
 
Ось, що написав про Катерину Білокур всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо, якого вважають одним із найвидатніших митців минулого століття:
 
«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».
 
Батьки майбутньої художниці були доволі заможними, однак в цілях економії все ж вирішили не давати доньці освіту. Вже з раннього дитинства дівчинка виявила хист до живопису, але батьки забороняли їй малювати, а натомість вимагали, щоб вона повністю зосередилася на господарчих справах. Та попри заборону родини, юна Катерина малювала потай від усіх. До того ж, дівчинка самотужки навчилася читати і писати.
 
Згодом, Катерина Білокур, яка прагнула знань, намагалася вступити до технікуму художньої кераміки, та її не прийняли через відсутність документа про семирічну освіту.
 
Незважаючи на усі перепони, що були на шляху художниці до самореалізації, вона продовжувала малювати і всіляко розвиватися. Для малювання Катерина використовувала усе, що було під рукою – сама робила пензлі і фарби.
 
Катерина почала малювати декорації для драмгуртка, створеного родичем родини, пізніше вона і сама почала грати у виставах гуртка. Батьки вважали, що творча діяльність доньки є соромом і продовжували забороняти їй займатися тим, що вона так любила – навіть палили малюнки Катерини. Та наполегливість і талант народної художниці усе перемогли і вона зрештою стала успішною і відомою. Якось вона надіслала свій малюнок  із зображенням калини відомій тоді співачці Оксані Петрусенко. Той малюнок дуже сподобався пані Петрусенко, і саме після цього випадку до Катерини Білокур прийшов успіх. Її роботи виставляли в області, а потім і в Києві, Москві і навіть у Франції.
 
Живопис Білокур – це «вишивка» олійними фарбами на полотні. Здебільшого художниця малювала квіти. Ретельно промальовувала кожну пелюсточку, стеблинку, кожен листочок. Квіти на її полотні  виходили наче живі. Малювала все з натури. Переносила мольберт з місця на місце і промальовувала задумані елементи. Окрім квітів, Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети.
 
Творчість Катерини Білокур прославила українське мистецтво на цілий світ. Ця звичайна жінка з українського села, попри брак освіти, коштів, відсутність професійних фарб і пензлів, попри заборони і осуд, стала видатною мисткинею. До вашої уваги обрані прекрасні роботи художниці: