Байдужість убиває. Кожен з нас має зробити свій внесок у попередження геноциду

У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (A/RES/69/323) ухвалила рішення проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам'яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів.

 

На жаль, у двадцятому столітті було дуже багато прикладів того, що підпадає під поняття «геноциду» – знищення і депортація вірменського народу, переслідування і масове знищення євреїв і ромів, геноцид проти тутсі у Руанді, Різанина у Сребрениці, голодомор 1932-1933 рр. в Україні…

 

Ці страшні події в історії в жодному разі не можна забувати. Історики й дослідники збирають документи, фотографії, свідчення і т. д. саме для того, щоб нинішнє й майбутні покоління мали змогу з ними ознайомитися і завжди пам’ятати значення страшного слова «геноцид» і завдяки цьому запобігати страшним злочинам проти людства, адже це ключове завдання усього суспільства.

 

Коли відбувається геноцид це шокує весь світ, однак ми не можемо не визнати, що цьому страшному злочину завжди передують чіткі тривожні сигнали, і якщо ми звертатимемо на них увагу, а не ігноруватимемо, геноциду можна запобігти.

 

На ранніх етапах жертви геноциду нерідко стають об’єктами ненависницьких висловлювань, дискримінації й насильства. Конвенція про попередження геноциду набрала чинності ще 1951 року, але і нині  одне з наших нагальних завдань, як і раніше, полягає в оперативному розпізнанні цих тривожних сигналів і вжиття відповідних заходів.

 

Попереджувальні знаки це ксенофобські висловлювання, нетерпимість, будь-який прояв дискримінації. Ми всі маємо звертати увагу на такі явища і викорінювати їх у всіх їхніх формах. Важливу роль тут також відіграють технологічні компанії та соціальні медіа-платформи.

 

Ключову роль у профілактичній роботі відіграють також релігійні лідери та цивільне суспільство. Урядам слід гарантувати установам з прав людини та правозахисникам громадянський простір для виконання їхньої найважливішої роботи, а також захищати права тих, хто опинився в небезпеці.

 

Що може зробити кожен з нас, щоб зробити свій внесок у попередження геноциду? Відповідь проста: бути толерантними і прищеплювати цю якість своїм дітям, бути добрішими, боротися з ненавистю, не бути байдужими до будь-яких проявів ворожого ставлення.