29 січня – це День пам’яті Героїв Крут.
Ця історія викликає неоднозначні
оцінки. І це відбувається як з боку суспільно-політичної свідомості обох
держав, учасниць цієї події, так і з боку суто історичного підходу шанованих
дослідників.
16 (29) січня 1918 р. на залізничній
станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів від
Києва відбувся бій – бій під Крутами. Нерівна битва між 4-тисячною більшовицькою
армією М. Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного
козацтва, що нараховував близько 400 вояків тривав 5 годин. У перебігу
військових дій той бій вирішального значення не мав, однак у свідомості
багатьох людей він набув особливого значення завдяки відвазі й героїзму
української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили
після бою до більшовицького полону. Тоді було страчено 27 людей. На похороні у
Києві голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків,
які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив
героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти». 2006 року на місці бою було
встановлено пам’ятник.
Ми пропонуємо вам переглянути одну
із серій документального проекту «Україна: забута історія» – «Крути.
Молода Кров». Цей проект є історичною реконструкцією в сучасному
форматі. Цікава розповідь про події, особливо для тих, хто мало знав про цю
битву раніше.
Блог бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва
Сторінки
▼
пʼятниця, 29 січня 2021 р.
середа, 27 січня 2021 р.
Сучасна українська література для сучасних людей
У бібліотеках Солом’янки є книжки
для усіх, незалежно від віку, виду діяльності, літературних вподобань і смаків
:). Наш фонд постійно поповнюється новинками, і не так давно ми стали ще
багатші (у літературному сенсі), адже отримали партію книжечок від сучасних
українських авторів. У наступному відео пропонуємо вам ознайомитися з нашими
новинками.
понеділок, 25 січня 2021 р.
Патріотично-поетична хвилинка🙂
Наші любі користувачі та підписники,
до вашої уваги патріотично-поетичне відео 😊. Сподіваємося, вам сподобається.
пʼятниця, 22 січня 2021 р.
Нам берегти тебе, соборну і єдину
22
січня
відзначається День соборності України.
Це дуже важливе свято для нашої держави, адже воно є символом єдності
українських земель. До того ж, саме цього дня вперше було проголошено
незалежність України.
Основна традиція Дня соборності це
утворення «живого ланцюга» єднання, коли багато-багато людей беруться за руки і
таким чином утворюють безперервний ланцюг, що символізує єдність східних і
західних земель нашої країни. Вперше така масова акція пройшла 22 січня 1990 р.
– у 71-ту річницю Акта злуки. З того часу в Україні «живі ланцюги» створювалися
неодноразово.
Бібліотеки Солом’янки щиро вітають
усіх зі святом і пропонують вам прочитати вірші до Дня соборності України:
середа, 20 січня 2021 р.
Вікторина «Відгадай літературний твір за уривком»
Усім привіт! Пропонуємо усім, хто
любить літературу і не уявляє свого життя без книжок, пригадати усе, що колись
читали, і пограти у літературну вікторину, в якій потрібно відгадати назву
твору за уривком з нього. Переглядайте відео, згадуйте, відповідайте!
понеділок, 18 січня 2021 р.
Згадуємо Алана Мілна – «батька» легендарного Вінні-Пуха
«Ніхто не буде журитися, коли в нього є
повітряна кулька!»
пʼятниця, 15 січня 2021 р.
Мольєр – «геніальний протестант і бунтівник»
15 січня виповнюється 399 років від
дня народження видатного французького драматурга-комедіографа й актора Жана
Мольєра (Справжнє ім'я і прізвище
– Жан-Батист Поклен).
Майбутній письменник народився 15
січня 1622 р. в Парижі, в родині королівського шпалерника, мебляра і
камердинера Жана Поклена.
1639 року отримав юридичну освіту у Клермонському
коледжі, однак вирішив присвятити себе театральному мистецтву. 1643 року разом
з кількома акторами Жан-Батист організував у Парижі «Блискучий театр». 1644 року
актор Жан-Батист Поклен вперше вийшов на сцену під псевдонімом Мольєр.
Застарілий репертуар не мав успіху, і Мольєр був змушений покинути Париж.
З 1645 р. по 1658 р. виступав у провінції. Репертуарний голод
трупи Мольєра підштовхнув його до початку драматургічної діяльності. До цього
періоду відносяться перші комедії Мольєра.
1658 р. трупа, що була вже досить
успішною у провінції, повернулася до Парижа. Перша ж вистава в королівському
палаці здобула прихильність Людовика XIV. Король надав трупі придворний театр
Пті-Бурбон, в якому вона грала до 1661 р., поки не перейшла до театру
Пале-Рояль, де залишалася до самої смерті Мольєра.
З моменту переїзду Мольєра до Парижа
починається період його найактивнішої драматургічної діяльності, напруженість
якої не слабшала до самої його смерті. За 15 років (1658-1673) Мольєр створив усі
свої найкращі п'єси, які, однак, викликали серйозні нападки з боку ворожих йому
суспільних груп.
Жан Мольєр відійшов у вічність 17
лютого 1673 року в Парижі. Письменник залишив по собі багатий літературний
спадок: «Школа дружин», «Школа
чоловіків», «Тартюф», «Дон Жуан», «Міщанин-шляхтич», «Витівки Скапена»...
Ці та інші п'єси Мольєра і досі ставлять на театральних сценах.
Найкращі цитати Мольєра:
середа, 13 січня 2021 р.
Сторінками улюблених книг
До вашої уваги цікава вікторина для
усіх, хто любить книжки. Ми переконані, що пограти у цю гру буде цікаво і
дорослим, і дітям. Відповідаємо на запитання про улюблених героїв та сюжети,
відомі в усьому світі. Розважаємося та перевіряємо свої знання 😉
понеділок, 11 січня 2021 р.
Вмійте дякувати, вдячність – якість доброго серця
Саме сьогодні, 11 січня,
відзначається одна з найбільш увічливих дат у році, а саме Всесвітній день «Дякую». Це
свято є чудовою можливістю висловити свою вдячність людям, які роблять ваше
життя таким, яким воно є.
Як саме, де і коли було встановлено Всесвітній
день «Дякую», невідомо. Існує теорія, згідно з якою компанії, що продають
вітальні листівки, пропагували це свято для збільшення своїх продажів. Але це
не робить концепцію Дня «Дякую» менш привабливою.
З
кожним роком все більше країн і людей долучається до святкування цього
Дня.
Молодь бере участь у конкурсах і флешмобах, на плакатах і
листівках пишуть «Дякую» різними мовами,
обмінюються подарунками, не забуваючи дякувати один одному.
Ми всі чудово
усвідомлюємо значення хороших манер, їх необхідність у
повсякденному житті, але велику частину своєї вдячності ми висловлюємо, ніби
ненароком, не замислюючись про її значення та зміст. Однак, слова подяки
мають магічні властивості – з
їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають
позитивні емоції – те,
без чого наше життя стало б мізерним і похмурим.
Про походження українських
слів «спасибі» та «дякую».
Ці слова мають різну етимологію. Більш прозорим є походження і значення слова «спасибі». Давній слов'янський вислів: «Спаси, Боже!» в процесі використання злився в одне слово. У писемних пам'ятках це слово вживається починаючи з XVI століття. А от слово «дякую» має набагато давнішу і складнішу історію. Деякі мовознавці виводять його походження від німецького «danke» через посередництво польської мови. Академічні словники однозначно подають його як полонізм, запозичений з німецької мови.
Психологи
впевнені, що слова вдячності здатні заспокоїти людину
і зігріти її своїм
теплом.
Головне, щоб слова вдячності вимовлялися від
чистого серця!
Ці слова мають різну етимологію. Більш прозорим є походження і значення слова «спасибі». Давній слов'янський вислів: «Спаси, Боже!» в процесі використання злився в одне слово. У писемних пам'ятках це слово вживається починаючи з XVI століття. А от слово «дякую» має набагато давнішу і складнішу історію. Деякі мовознавці виводять його походження від німецького «danke» через посередництво польської мови. Академічні словники однозначно подають його як полонізм, запозичений з німецької мови.
пʼятниця, 8 січня 2021 р.
☝Бібліотеки працюють дистанційно
Шановні користувачі!
Звертаємо вашу увагу на те, що в
період з З годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021
р. бібліотека
працює у дистанційному режимі.
Усі деталі ви можете дізнатися,
звернувшись за телефоном (044)457-78-66 або скориставшись
формою «Зв’яжіться з нами» у блозі бібліотеки (заповніть форму у
правому верхньому кутку сторінки). У період
карантину продовжується інформаційне обслуговування через віртуальні довідки
facebook: @DovzhenkoLibrary; блог: https://dovlib.blogspot.com; instagram: @dovzhenko_library.
середа, 6 січня 2021 р.
Читайте найкращі книжки разом із дітьми та БараБукою
Усі батьки малих (та вже не дуже
малих) українських діток мають знати, що таке БараБука😃. А тим, хто ще не
знає, розповідаємо: БараБука – це перший український професійний інформаційний
ресурс про видання для дітей та юнацтва; простір української дитячої книги.
Одним із проектів БараБуки є щорічний топ видань для дітей. Нещодавно було
оголошено результати рейтингу «Топ БараБуки» – список найкращих дитячих та
підліткових книжок 2020 року. У цьому дописі ми з задоволенням ділимося з вами,
наші любі користувачі, переліком най-найкращих книжок для юного покоління, які
вийшли минулого року. Отже, переможці рейтингу «Топ БараБуки 2020» у різних
номінаціях:
Поетичні книжки року:
- Сашко Дерманський «Лімерики», ілюстрації О. Петренка-Заневського (Крокус), і «Чудернацькі вірші», ілюстрації С. Медведєвої (Талант)
Перша книжка малюка:
- Олеся Мамчич «ВосьмиЩОСЬ»,
ілюстрації І. Рудої (ВСЛ)
- Катерина Міхаліцина «Слідопитенята», ілюстрації І. Рудої (ВСЛ)
- Олександра Орлова «Морські тезки», ілюстрації О. Ребдело (Маміно)
Книжка-картинка року:
- Грася Олійко «Історія, яку розповіла Жука» (ВСЛ)
Дебют року в прозі:
- Олеся Кешеля-Ісак «Непосидючка, який любив бігати», ілюстрації О. Дегтярьової (Yakaboo Publishing)
Книжка року для
читачів 7+:
- Іван Андрусяк «Морськосвинський детектив», ілюстрації А. Майти (Віват)
Книжка року для
читачів 11+:
- Олександра Орлова «Ключ до всіх дверей», ілюстрації А. Рафаєнко (Читаріум)
Книжка року для
читачів 15+:
- Володимир Арєнєв «Заклятий меч», ілюстрації О. Продана (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
Пізнавальна дитяча
книжка року:
- Кирило Безкоровайний «Моя подруга з темної матерії», ілюстрації Д. Скрибченко (ВСЛ)
Пізнавальна
підліткова книжка року:
- Марина Кафтан «Історія брехні. Як ми обманюємося» (Портал)
- Анна Просвєтова «13 ключів для
розуміння себе, свого оточення та своїх стосунків» (IPIO)
Вибір читачів:
- Настя Мельниченко «Від Хрулів до Зюзюків» (Теза)
Спецвідзнака «Смішна книжка»:
- Слава Світова «Великий космічний апчих», ілюстрації А. Ломакіної (ВСЛ)
Спецвідзнака «Соціальна книжка року»:
- Лариса Ніцой «Навіщо песикові гавкати?», ілюстрації Х. Лукащук (Марко-букс)
Спецвідзнака
«Партнерство року»:
- «Як виховати читача» Памели Пол і Марії Руссо, переклад із англійської О. Стукала – видавництво «ArtHuss»
Спецвідзнака
«Медіапроєкт року»:
- Серія відеороликів «#ЖивіПисьменники»
Спецвідзнака «Промоція читання»:
- Практичний посібник «Живі письменники. Батькам» – ГО «Смарт освіта» та ДУ «Український інститут книги»
Спецвідзнака журналу для підлітків «Однокласник»:
- Настя Музиченко «Загублені в таборі», ілюстрації Г. Осадко (Наш формат)
Спецвідзнака
Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва:
- Галина Ткачук «Школознавство», ілюстрації Ю. Твєрітіної (Портал).
Повірте, усі ці книги варті уваги.
Вашим дітям точно буде цікаво їх почитати 😊.
- Сашко Дерманський «Лімерики», ілюстрації О. Петренка-Заневського (Крокус), і «Чудернацькі вірші», ілюстрації С. Медведєвої (Талант)
- Катерина Міхаліцина «Слідопитенята», ілюстрації І. Рудої (ВСЛ)
- Олександра Орлова «Морські тезки», ілюстрації О. Ребдело (Маміно)
- Грася Олійко «Історія, яку розповіла Жука» (ВСЛ)
- Олеся Кешеля-Ісак «Непосидючка, який любив бігати», ілюстрації О. Дегтярьової (Yakaboo Publishing)
- Іван Андрусяк «Морськосвинський детектив», ілюстрації А. Майти (Віват)
- Олександра Орлова «Ключ до всіх дверей», ілюстрації А. Рафаєнко (Читаріум)
- Володимир Арєнєв «Заклятий меч», ілюстрації О. Продана (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
- Кирило Безкоровайний «Моя подруга з темної матерії», ілюстрації Д. Скрибченко (ВСЛ)
- Марина Кафтан «Історія брехні. Як ми обманюємося» (Портал)
- Настя Мельниченко «Від Хрулів до Зюзюків» (Теза)
- Слава Світова «Великий космічний апчих», ілюстрації А. Ломакіної (ВСЛ)
- Лариса Ніцой «Навіщо песикові гавкати?», ілюстрації Х. Лукащук (Марко-букс)
- «Як виховати читача» Памели Пол і Марії Руссо, переклад із англійської О. Стукала – видавництво «ArtHuss»
- Серія відеороликів «#ЖивіПисьменники»
- Практичний посібник «Живі письменники. Батькам» – ГО «Смарт освіта» та ДУ «Український інститут книги»
- Настя Музиченко «Загублені в таборі», ілюстрації Г. Осадко (Наш формат)
- Галина Ткачук «Школознавство», ілюстрації Ю. Твєрітіної (Портал).
понеділок, 4 січня 2021 р.
Всесвітній день азбуки Брайля
Починаючи з 2019 р., 4 січня щороку
відзначається Всесвітній день азбуки
Брайля. Це свято присвячене винаходу французького тифлопедагога Луї Брайля –
азбуки Брайля, що використовується незрячими людьми та людьми з порушеннями
зору не тільки для читання, а й для письма. Мета Дня – підвищити рівень
обізнаності про значення азбуки Брайля як одного із засобів спілкування для
повної реалізації прав людини незрячих людей і людей із порушеннями зору.
Трохи історії.
Луї Брайль народився на початку 19 століття у Франції. Через нещасний випадок у п'ять років хлопчик осліп. Завдяки неймовірним зусиллям батьків, Луї все ж отримав освіту – він відвідував школу для сліпих дітей і навчався там за вже існуючим тоді рельєфно-лінійним шрифтом В. Гаюї. Згодом він звернув увагу на винайдену капітаном Шарлем Барб'є систему кодування літер, яка використовувалася в армії («нічний шрифт»). Ця система використовувалася для читання у темряві на дотик. Так, 1824 року Луї Брайль створив альтернативний рельєфно-лінійному шрифту Гаюї варіант азбуки для незрячих людей. В основі цієї абетки лежав тактильний рельєфно-крапковий шрифт. Він являв собою систему кодування літер і цифр за допомогою певних комбінацій опуклих точок. Шрифт, винайдений Брайлем виявився дуже зручним, попри те, що перша його оцінка лікарями була негативною. Винахід отримав широке розповсюдження в усьому світі, він використовується у тифлопедагогіці і нині.
Наприкінці 19 ст. у США з'явилася перша
друкарська машинка Брайля. Протягом 20 ст. цей винахід продовжував удосконалюватися,
а пізніше (в середині минулого століття) з'явилися перші принтери для тиснення
шрифтом Брайля. До кінця 20 століття шрифт Брайля почав використовуватися і в
комп'ютерній техніці, де з'явився Дисплей Брайля – пристрій виведення для відображення текстової
інформації шрифтом Брайля. Згодом азбука Брайля була пристосована під багато
мов світу.
Навіть за нормальних умов, а за умов
пандемії і поготів, люди з обмеженими можливостями – а це близько мільярда
громадян в усьому світі – мають значно
менше за здорових людей можливостей отримати доступ до медичних послуг, освіти
та працевлаштування, а також до участі у звичному житті суспільства. Люди із порушеннями
зору часто живуть у бідності, стикаються із проявами жорстокого ставлення інших
людей, образами чи байдужістю.
Обмежені можливості людей, які є
інвалідами по зору, вимагають окремої уваги суспільства і держави. Неурядові
організації (НУО) в усьому світі використовують Всесвітній день азбуки Брайля для підвищення обізнаності про
проблеми, з якими стикаються люди з вадами зору, а також для заохочення підприємств
та урядів створювати економічні та соціальні можливості для незрячих. НУО та
організації інвалідів проводять конкурси та громадські роз’яснювальні заходи.
Вчителі шкіл викладають історію брайлівського шрифту для своїх учнів.
Луї Брайль народився на початку 19 століття у Франції. Через нещасний випадок у п'ять років хлопчик осліп. Завдяки неймовірним зусиллям батьків, Луї все ж отримав освіту – він відвідував школу для сліпих дітей і навчався там за вже існуючим тоді рельєфно-лінійним шрифтом В. Гаюї. Згодом він звернув увагу на винайдену капітаном Шарлем Барб'є систему кодування літер, яка використовувалася в армії («нічний шрифт»). Ця система використовувалася для читання у темряві на дотик. Так, 1824 року Луї Брайль створив альтернативний рельєфно-лінійному шрифту Гаюї варіант азбуки для незрячих людей. В основі цієї абетки лежав тактильний рельєфно-крапковий шрифт. Він являв собою систему кодування літер і цифр за допомогою певних комбінацій опуклих точок. Шрифт, винайдений Брайлем виявився дуже зручним, попри те, що перша його оцінка лікарями була негативною. Винахід отримав широке розповсюдження в усьому світі, він використовується у тифлопедагогіці і нині.