Сторінки

четвер, 27 листопада 2025 р.

👒Незламна жінка української прози – Ольга Кобилянська 🪶

Сьогодні
згадуємо відому українську письменницю Ольгу Кобилянську – жінку, яка змінила українську прозу📖. Вона народилась 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Буковині.

Це була жінка з великим серцем і сильним духом, і вона стала однією з найважливіших постатей української літератури і культури.
 
Хто вона і чому важлива
 
🔸Кобилянська почала писати ще німецькою у її родині тоді це була основна мова, бо освіта була обмеженою.
 
🔸Згодом вона свідомо обрала українську мову для своїх творів і стала однією з провідних українських письменниць-модерністок.
 
🔸Вона не боялася говорити про складні речі: долю жінки, її внутрішній світ, прагнення до свободи, духовну незалежність. Її героїні живі, з характером, з мріями і болем.
 
📚Твори, які варто знати
 
Серед відомих творів Кобилянської повість «Царівна» (написана в українській версії 1896 року), яка стала однією з перших серед жіночих історій у сучасній українській прозі.

Також «Земля» (1902), де вона майстерно описала життя села, людську долю, природу і ті внутрішні сили, що є у людини.
Її оповідання і новели часто поєднували реальність з тонкими психологічними портретами, з уважністю до душі людини, до її переживань.
 
📜Цікаві факти
 
🔸Кобилянська виросла у великій родині була четвертою з семи дітей.
 
🔸Спершу її творчість була німецькомовною, але потім вона зробила вибір на користь української і це був свідомий крок, як повернення до коріння.
 
🔸Вона була не лише письменницею її мислення, погляди та вчинки багато в чому передували часу: Кобилянська вірила в права жінки, у її право на свободу, на голос.
 
💬Слова, які надихають
 
Ольга Кобилянська писала:
 
«Мої ідеали були: бачити свій народ сильним, на рівні з іншим народом, культурним, жінок його укінченими типами, гідними репрезентантками його, і силою, з котрою мож було у всіх випадках числитися. [...] Я заєдно думала: всі ми повинні різьбити самі себе. Всі».
 
У цих рядках не просто літературна позиція. Це програма, яку вона проживала щодня: віра в внутрішнє зростання, у відповідальність за власну форму й шлях, у гідність, яку творить не хтось зверху, а людина сама.
 
💚Чому її пам’ятаємо
Ольга Кобилянська більше, ніж письменниця, вона голос, який говорив про права жінки, про душу людини, про землю й народ. Її твори це дзеркала, де можна побачити свої страхи, свою силу, свою волю.
 
Коли читаєш Кобилянську розумієш, що література не лише про слова, а про життя, його красу і його біль. І що навіть тоді, коли важко можна залишатися собою, залишатися живим.

Немає коментарів:

Дописати коментар