📚Остап Вишня: усмішка, що рятує від нудьги😄

Сьогодні, 13 листопада, – день народження Остапа Вишні, людини, яка навчила українців сміятися навіть тоді, коли було не до сміху.
 
✒️🤓Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 1889 року на хуторі Чечва біля села Грунь (нині Охтирський район Сумської області) у багатодітній селянській родині з 17 дітей. Закінчив Київську військово-фельдшерську школу, працював фельдшером, а згодом вступив до Київського університету, який залишив, обравши шлях літератора й журналіста.
 
Його творчість – це море доброзичливого гумору й людяності. Саме Остап Вишня започаткував особливий жанр – «усмішку», бо вважав, що слово «фейлетон» звучить занадто суворо. У 1920-х його «Вишневі усмішки» читали по всій Україні – він став одним із найпопулярніших авторів того часу. 😊
 
Та життя письменника не було безхмарним: 1933 року його заарештували й засудили до 10 років ув’язнення за сфабрикованими політичними звинуваченнями. Після звільнення у 1943 році він повернувся до літератури – уже з глибшою, але все такою ж доброю усмішкою.
 
Особливе місце у творчості Вишні посідають «Мисливські усмішки» – теплі, спостережливі твори про природу, людей і красу українського життя. Письменник був справжнім шанувальником лісу, птахів і тихої гармонії світу. 🌳🐦
 
Псевдонім «Остап Вишня» з’явився 1921 року – існує кілька версій його походження, але достеменно відомо, що під цим ім’ям народився найулюбленіший український гуморист.
 
Друга дружина письменника – Варвара Маслюченко, українська акторка, яка підтримувала його в найтяжчі роки.
Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.
 
Його сміх і сьогодні звучить живо й щиро. Бо справжній гумор – це не втеча від болю, а сила, що допомагає його пережити.
🍒📖Недарма Остапа Вишню називають усмішкою української літератури – світлою, людяною, невмирущою.