🔷Ким
був Альбер Камю?
Альбер Камю став відомим завдяки своїй
політичній публіцистиці, романам та есеям у 1940-х роках. Його найвідоміші
твори, такі як «Сторонній» (1942) та «Чума» (1947), є зразками абсурдизму. Камю
отримав Нобелівську премію з літератури в 1957 році. Помер письменник 4 січня
1960 року в Бургундії, Франція.
🔷Короткі
факти
🔶Ранні
роки життя
Камю народився 7 листопада 1913 року в
містечку Мондові, Французький Алжир. Його сім'я була бідною. Батько Камю
загинув у бою під час Першої світової війни, після чого Камю жив з матір'ю, яка
мала вади слуху, у бідному районі Алжиру.
Камю добре вчився в школі та був
прийнятий до Алжирського університету, де вивчав філософію і грав воротарем у
футбольній команді. Він покинув команду після того, як в нього виявили
туберкульоз у 1930 році, після чого зосередився на академічних дослідженнях. До
1936 року він здобув ступінь бакалавра і доктора філософії.
🔶Політична
активність
Політичною діяльністю Камю зайнявся ще
в студентські роки, вступивши спочатку до Комуністичної партії, а потім до
Алжирської народної партії. Як поборник індивідуальних прав, він виступав проти
французької колонізації та за розширення прав і можливостей алжирців у політиці
та праці. Пізніше Камю буде пов'язаний з французьким анархістським рухом.
На початку Другої світової війни Камю
приєднався до французького Опору, щоб допомогти звільнити Париж від нацистської
окупації; він познайомився з Жаном-Полем Сартром під час своєї військової
служби. Як і Сартр, Камю писав і публікував політичні коментарі щодо конфлікту
весь час, поки цей конфлікт тривав. 1945 року він був одним з небагатьох
журналістів союзників, які засудили використання американської атомної бомби в
Хіросімі. Він також був відвертим критиком комуністичної теорії, що врешті-решт
призвело до розриву з Сартром.
🔶Літературна
кар'єра
Домінівним філософським напрямком
творчості Камю є абсурдизм. Хоча його часто асоціюють з екзистенціалізмом, він
відкидав цей ярлик, висловлюючи здивування тим, що його вважають філософським
союзником Сартра. Елементи абсурдизму та екзистенціалізму присутні у
найвідоміших творах Камю. Міф про Сізіфа (1942) безпосередньо висвітлює його
теорію абсурду. Герої романів «Сторонній» (1942) та «Чума» (1947) також мусять
протистояти абсурдності соціальних та культурних ортодоксів, що призводить до
жахливих наслідків.
Камю вніс у тогочасну французьку
літературу свіжий, аутсайдерський погляд, пов'язаний з паризькою столичною
літературою, але відмінний від неї. Окрім романів, він писав та адаптував
п'єси, а також активно грав у театрі протягом 1940-х і 50-х років. Серед його
пізніх літературних творів – «Падіння» (1956) та «Вигнання і царство» (1957).
🔶Нобелівська
премія і смерть
Альбер Камю був нагороджений
Нобелівською премією з літератури 1957 року. Він помер 4 січня 1960 року в
Бургундії, Франція.
🔶Особисте
життя
У молодості Камю двічі одружувався і
розлучався, постійно заявляючи про своє несхвалення інституту шлюбу.
До вашої уваги добірка найкращих цитат Альбера Камю📜:
⚜️ «Моя біда в тому,
що я все розумію.»
⚜️ «Вільний лише
той, хто може дозволити собі не брехати.»
⚜️ «Є сенс вмирати тільки за свободу, бо тільки тоді людина
впевнена, що вона вмирає не повністю!»
⚜️ «Абсурд – це ясний розум, який усвідомлює свої
межі.»
⚜️ «Справжня
щедрість щодо майбутнього – це все присвятити сьогоденню.»
⚜️ «В житті повинна бути любов - одна велика любов за все
життя, це виправдовує безпричинні напади відчаю, до яких ми схильні.»
⚜️ «Ви ніколи не будете щасливі, якщо продовжуватимете шукати,
в чому полягає щастя. І ви ніколи не будете жити, якщо шукаєте сенс життя.»
⚜️ «Там, де найбільше небезпеки – найбільше надії.»
⚜️ «Найвільніший вибір створює особистість. Бути – значить
вибирати себе.»
⚜️ «Геніальність може виявитися лише скороминущим шансом.
Тільки робота і воля можуть дати їй життя і обернути її на славу.»
⚜️ «Подорож як найбільша і серйозна наука допомагає нам знову
знайти себе.»
⚜️ «Рано чи пізно настає
час, коли потрібно вибирати між спогляданням і дією. Це і називається: стати
людиною.»
Немає коментарів:
Дописати коментар