Тема письменників, які перебувають у
в'язниці, є дуже важливою, адже вона привертає увагу до питання свободи слова,
творчої свободи і прав людини. Цей День був започаткований 1981 року
Міжнародним ПЕН-клубом для підтримки тих письменників, які стали жертвами
репресій, ув'язнення або переслідування через їхню творчість, політичні погляди
чи громадянську позицію.
На жаль, у багатьох країнах свобода
слова і досі залишається привілеєм, а не правом. ПЕН-клуб, створений у 1921
році для підтримки письменників, вже понад століття захищає права тих, кого
переслідують за погляди чи творчість.
🇺🇦Тема переслідуваних українських
письменників є особливо важливою, адже історія української літератури тісно
пов’язана з боротьбою за свободу слова, незалежність і права людини. Багато українських авторів зазнали репресій, ув'язнення
чи переслідування через їхню творчість та національну позицію.
🪶1. Василь Стус (1938–1985) –
один із найвідоміших українських поетів-шістдесятників, який став символом
незламності духу і боротьби за правду. Він відкрито виступав проти радянського
режиму, писав критичні вірші та есеї, у яких захищав українську культуру та
права людини. Його творчість забороняли, а 1972 року Стуса вперше заарештували
й засудили до ув’язнення за антирадянську діяльність. Після звільнення він
продовжував писати, але вже 1980 року його знову заарештували і засудили на 10
років. Стус помер у таборі на Уралі 1985 року. Його смерть залишається однією з
найбільших трагедій української літератури, а його твори стали символом
боротьби за свободу.
🪶2. Лесь Курбас (1887–1937). Хоча
Лесь Курбас більш відомий як театральний режисер і новатор, він також був
видатним драматургом і письменником. Курбас заснував театр «Березіль», який
став осередком новаторського українського театрального мистецтва, що висміював
радянську пропаганду. 1933 року його заарештували й звинуватили у «націоналізмі»
та «антирадянській діяльності». Курбаса розстріляли 1937 року в урочищі
Сандармох разом з іншими українськими інтелектуалами під час масових репресій.
Його праці були заборонені, але нині він вважається одним із найвизначніших
діячів української культури.
🪶3. Микола Хвильовий
(1893–1933) – український прозаїк і поет, один із лідерів літературного
відродження 1920-х років. Він вірив у культурний розвиток незалежної України, а
його гасло «Геть від Москви!» стало закликом до культурної незалежності від
радянського впливу. За свої погляди і критику режиму Хвильовий потрапив під
посилений нагляд НКВС, а багато його друзів-літераторів були арештовані чи
розстріляні. 1933 року, після масових репресій серед його колег і друзів,
Хвильовий покінчив життя самогубством. Його твори були заборонені в Радянському
Союзі, а сам він став символом «Розстріляного Відродження».
🪶4. Олена Теліга (1906–1942) –
українська поетеса й активістка, яка боролася за українську незалежність. Під
час Другої світової війни вона повернулася до окупованого нацистами Києва, де
брала активну участь у діяльності ОУН (Організація українських націоналістів).
У лютому 1942 року Телігу разом з її чоловіком затримали й стратили в Бабиному Яру.
Її смерть стала символом самопожертви заради незалежності України.
🪶5. Іван Світличний
(1929–1992) – український поет, критик, перекладач і правозахисник, один із
лідерів шістдесятників. Світличний відкрито виступав проти утисків української
культури та підтримував ув’язнених письменників. У 1960-х роках його
переслідували за участь у літературних дискусіях і критику радянського режиму,
а 1972 року заарештували та засудили на 7 років таборів. Світличний був не
тільки письменником, але і великим моральним авторитетом для багатьох. Через
переслідування його здоров'я значно погіршилося, і він помер 1992 року.
🪶6. Олег Сенцов (нар. 1976) –
сучасний український режисер, письменник і активіст, відомий своїм опором
російській окупації Криму. 2014 року він був затриманий російськими
спецслужбами, підданий тортурам і засуджений до 20 років ув'язнення за
сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Його випадок набув широкого
міжнародного резонансу. Сенцову вдалося вижити в нестерпних умовах колонії, а
2019 року його звільнили в рамках обміну полоненими. Його твори стали важливим
свідченням боротьби українців за свободу.
🪶7. Микола Куліш (1892–1937) –
український драматург, один із найвизначніших представників української
модерністської драми. У своїх п'єсах він сміливо порушував питання національної
ідентичності, критикував радянську систему та бюрократію. Його роботи викликали
значний резонанс, через що він зазнав репресій. 1934 року Куліша заарештували,
а 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.
🪶8. Олександр Довженко
(1894–1956) – український кінорежисер, сценарист і письменник, якого вважають
класиком українського кіно. Він створював фільми, що висвітлювали українське
життя та історію, проте часто піддавався цензурі й тиску. Довженко постійно був
під наглядом радянської влади, його ідеї обмежували, а багато сценаріїв
заборонили. Хоча Довженко не був ув’язненим, його можна вважати жертвою радянського
режиму, адже багато його творів так і не побачили світ через репресивну
цензуру.
🪶9. Наталя Забіла (1903–1985) –
одна з найвідоміших українських дитячих письменниць, яка зазнала репресій у
1930-х роках за «буржуазний націоналізм». Її книги піддавалися цензурі, а саму
Забілу переслідували через її родинне походження і творчість. Хоча вона уникла
фізичного ув'язнення, їй довелося обмежити свою діяльність, а багато її творів
піддавалися редакційній цензурі.
Переслідування українських
письменників було частиною боротьби радянського режиму проти української
ідентичності, мови та культури. Сучасна Україна пам'ятає своїх героїв, і їхня
творчість нагадує нам про важливість свободи слова та незалежності. Кожен із
цих авторів залишив у спадок не тільки літературні шедеври, але й приклад
незламності духу.
Відомі іноземні письменники, які
перебували в ув’язненні чи під переслідуванням:
Лю Сяобо (Китай) – лауреат
Нобелівської премії миру, був відомий як письменник та активіст за права
людини. За свою критику китайського уряду і боротьбу за демократичні зміни він
був неодноразово заарештований. Лю Сяобо помер 2017 року під домашнім арештом,
що стало разючим нагадуванням про ситуацію з правами людини у Китаї.
Оскар Вайлд (Велика Британія) – ірландський
драматург і письменник, був засуджений до двох років примусових робіт за «непристойну
поведінку». Його перебування в тюрмі глибоко вплинуло на його життя і творчість,
а листи з ув'язнення, зокрема «De Profundis», стали символом страждання і
спокути.
Нині, на жаль, багато
письменників і журналістів продовжують зазнавати утисків. Наприклад:
Рейчел Манжієма (Руанда), яка була
ув'язнена через публікації, що критикують владу.
Мухаммед Аль-Кадірі (Саудівська
Аравія) – саудівський поет і критик, який був заарештований через висловлювання
на соціально-політичні теми.
Насрін Сотуде (Іран) – відома
адвокатка і письменниця, яка боролася за права жінок і була ув'язнена в Ірані
за «антиурядову діяльність».
ПЕН-клуб проводить численні кампанії
для захисту ув’язнених письменників. Amnesty International та Human Rights
Watch – організації, які теж ведуть активну діяльність щодо захисту прав і
свобод митців.
💡Література була, є і буде важливим інструментом свободи,
а ми, читачі, підтримуючи літературу і право митців на творчість, робимо свій
внесок у захист демократичних цінностей.
Немає коментарів:
Дописати коментар