Пам’ять заради майбутнього

11 квітня відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів.
 
11 квітня 1945 року в’язні одного з найбільших нацистських таборів, концтабору у Бухенвальді, влаштували інтернаціональне повстання проти фашистів, в результаті якого перебрали на себе контроль над табором смерті. Майже одразу після цього передові частини американців увійшли до табору. З того часу минуло вже не одне десятиліття, але пам'ять про жахи, що відбувалися у фашистських катівнях живе і має жити й надалі, а історії людей, які були в’язнями концтаборів, потрібно знати і переповідати наступним поколінням, адже ці люди є справжнім взірцем мужності і сили духу.
 
Усього нацисти збудували 14033 концтабори. На територіях, підконтрольних фашистам, у концтаборах і в’язницях перебувало понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу. 12 мільйонів, на жаль, так і не дочекалися звільнення.
 
Ми маємо пам’ятати про страшні наслідки фашистської ідеології, про страшні злочини, що вчинялися у концтаборах і докладати максимум зусиль задля запобігання відродженню фашизму у світі. Особливо важливо нагадувати людям в усьому світі про таке лихо двадцятого сторіччя, як фашизм і концтабори, зважаючи на те, що зараз, у двадцять першому сторіччі, зло повернулося в особі рф, громадяни якої вчиняють злочини проти  людяності та воєнні злочини, а у в’язницях і катівнях держави-агресора та на окупованих нею територіях перебувають тисячі українців, а також громадяни інших держав.
 
У цьому дописі до вашої уваги добірка книг про в’язнів концтаборів, про те, що у цих таборах відбувалося, а також про віру й надію на порятунок, про незламність і жаху до життя.
 
1. «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять» Р. Берндл, М. Кальтенбруннер, Т. Пастушенко

Цю книгу було написано задля того, щоб дати відповідь на питання: хто такі в’язні з України та скільки їх було? У виданні викладені спогади колишніх в’язнів про те, як вони виживали в концтаборі Маутгаузен; наведені інтерв’ю з колишніми в’язнями, записані спеціально для цього видання, а також під час різних дослідницьких проєктів. У книзі також опубліковано біографії колишніх військовополонених, реконструйовані їхніми рідними.
 
2. «А десь ще сонячно. Мемуари про Голокост» Майкл Ґрюнбаум, Тодд Хасак-Лові

У цій книзі письменник Тодд Хасак-Лові зображає події, які відбувалися під час Другої світової війни, очима Майкла Ґрюнбаума – єврейського підлітка з Праги. В результаті гоніння й винищення євреїв фашистами герой книги втратив батька, але сам дивом вижив. Міша спочатку пригадує життя у празькому гетто, потім – у концтаборі в Терезіні. Він згадує про постійне відчуття голоду, а ще про ті моменти, що допомогли йому пережити лихоліття в концтаборі: своїх друзів з кімнати для хлопчиків, наставника Франту, гру у футбол… Йому все ж вдалося вижити і навіть уникнути транспортування до Освенцима, де на хлопчика його віку неминуче чекала смерть. Але так пощастило небагатьом…
 
3. «Аушвіц. «Остаточне рішення» нацистів» Лоренс Ріс

Аушвіц – страшне місце, де вчинялися одні з найжорстокіших злочинів людства. Точна кількість загиблих у цьому «таборі смерті» невідома, однак під час Нюрнберзького процесу було названо жахливу цифру – 4 мільйони. Для написання цієї книги її автор взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. У книзі наведені розмови з колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями і результати дослідження архівних матеріалів, завдяки чому читач отримує вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Автор доводить, що фашисти спочатку не планували робити Аушвіц місцем для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.
 
4. «Чи це людина» Прімо Леві

Мудрість в’язня концтабору – не намагатись зрозуміти, не уявляти майбутнього, не ставити запитань, затямити, що «завтра вранці» на табірному жаргоні означає «ніколи». Цю мудрість Прімо Леві засвоїв, коли йому було двадцять чотири роки і його, молодого хіміка, депортували до концтабору в Аушвіці. Ця книга є проникливим і щемким свідченням злочинів проти людства; це живий голос Голокосту, автобіографічний твір про болючий досвід виживання приреченого на знищення, про глибинну самотність, про пошуки і віднаходження людської душі навіть у пекельних колах табору смерті.
 
5. «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Вiктор Франкл

Віктор Франкл, австрійський психолог і філософ, засновник логотерапії, описує в цій книзі свій власний жахливий досвід – три роки ув’язнення у концтаборах Дахау й Освенцимі, голод, приниження, нелюдська жорстокість і страждання.  Книга складається з двох частин: власне ув’язнення, опис життя в концтаборі та роз’яснення, спостереження та виведення нового психіатричного методу – логотерапії і введення поняття проактивності. Згідно з теорією автора, ми самі обираємо, як ставитись до свого життя і оточуючого світу. Сучасна психіатрія й досі спирається на тези, виведені Франклом, і визнає його величезний внесок у пошук сенсу і мотивацію людського існування.