1 місяць, 1 тиждень та 1 день жаху: бої за Київ та Київщину

2 квітня 2022 року Київщину було повністю звільнено від російської окупації. Понад місяць мешканці багатьох населених пунктів Київської області перебували під контролем ворога. Катування, голод, обстріли, руйнування, жорстокі вбивства і крадіжки – ось, що принесли окупаційні війська рф нашій країні та зокрема Київщині.
 
Ворог планував захопити Київ за 3-5 днів, тож одразу кинув величезні сили на захоплення Київщини – воріт до столиці. Сам же Київ росіяни постійно атакували ракетами.
 
Спочатку була висадка ворожого десанту на аеродромі «Антонов» та бої за Гостомель, що тривали десять днів, а далі була окупація міста. Запеклі бої розгорнулися в сусідніх із Києвом містах Бучі й Ірпені. Окупація значної частини півночі Київської області (Іванків, Бородянка, Димер) російськими військами, які зайшли з боку Чорнобильської зони відчуження. Водночас тривали бої і в інших населених пунктах Київщини – так, з 28 лютого по 1 березня в Бородянці сили оборони нищили російську техніку пляшками із запалювальною сумішшю. 3 березня легендарні «Азовці» зупинили ворога біля Ворзеля. 8 березня під Макаровом українські танкісти знищили шість російських танків. Дуже важливу роль в обороні й подальшому звільненні Київщини відіграли бійці територіальної оборони.
 
Намагалися росіяни прорватися до столиці і з боку Броварів, але українські військові 9 березня на околицях міста біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону танкової дивізії армії рф. Після втрати майже цілого полку танкової дивізії окупанти розосередилися у селах Київщини.
 
А тим часом цивільні мешканці Києва й області ховалися від обстрілів та російських військових у підвалах і бомбосховищах, евакуювалися до більш безпечних населених пунктів, хоча не можна не зазначити, що цинічний і жорстокий ворог регулярно обстрілював гуманітарні коридори попри білі прапори, написи «Люди» і «Діти» на автівках. Ворог вчиняв на тимчасово захоплених ним територіях страшні воєнні злочини: катування, насилля, вбивства і мародерство. Люди ж, які перебували увесь цей час у столиці, жили під постійною загрозою прориву міста та під обстрілами, які практично не вщухали.
 
Наприкінці березня після тривалих жорстоких боїв сили оборони в районі Приірпіння взяли в оперативне оточення залишки російських військ. 28 березня багатостраждальний Ірпінь було звільнено від ворога. 30 березня у селі Дмитрівка, розташованому на північ від Житомирської траси, відбувся один з останніх масштабних боїв у Київські області, в результаті якого наші військові знищили понад 15 одиниць бойової техніки російських окупантів.
 
31 березня наші сили оборони зачистили Бучу та Бровари, 1 квітня – Гостомель, а 2 квітня відбулася вистраждана повна деокупація Київщини.
 
З нагоди другої річниці звільнення Київщини до вашої уваги невеличка добірка книг про повномасштабну війну в Україні та зокрема про окупацію Київщини, про бої за столицю та область, про злочини, що їх вчиняли окупанти, про незламність наших людей, про героїв і про звільнення.
 
🟡 «Бій за Київ» Сергій Руденко

Це журналістське дослідження про події російсько-української війни, а саме оборону Києва. Твір складається з окремих есеїв, що висвітлюють короткі епізоди оборони столиці та в єдності утворюють велику панораму подій початку повномасштабного вторгнення. Книжка висвітлює не лише характер боїв за українську столицю, а й характери захисників Києва. Головною дійовою особою кожного з есеїв є люди, що потрапили у вир війни.
 
🟡 «Битва за Ірпінь» Петро Щербина

Книга розповідає про події, які відбувалися наприкінці лютого у березні 2022 року в місті Ірпінь Київської області. У книзі опубліковано відгуки про Ірпінські події відомих у світі людей, список підрозділів, які виконували бойові завдання в районі міста Ірпінь, а також згадано героїв, які віддали своє життя за Ірпінь.
Книга є першим зібранням оповідей безпосередніх учасників оборони міста-Героя Ірпеня: цивільних людей, які взяли зброю і сформували територіальну оборону міста; ветеранів АТО, яким вдруге довелося стати до захисту України; лікарів, волонтерів та чиновників, які не покинули рідний Ірпінь.
 
🟡 «Рани землі Бучанської. Місто-герой БУЧА» Ольга Воробйова

Авторка книги була безпосереднім свідком кривавих злочинів російських окупантів, від першого до останнього дня окупації перебувала в Бучанському районі, у місті Ворзель. У книзі представлений найповніший опис 33-денної окупації Бучі: хроніка подій, факти злочинів окупантів, реальні історії героїчного спротиву. Кожне слово, кожен рядок книги, підтверджені безпосередніми учасниками описаних подій.
 
🟡 «Міста живих, міста мертвих. Історії з війни у Бучі та Ірпені» Євгенія Подобна

Цієї книги взагалі не мало бути. Бо цієї війни не мало бути. Але 24 лютого Україна прокинулась від звуків вибухів і колони російської техніки чавили своїми гусеницями наше минуле життя. Війна стала нашою новою реальністю, повітряні тривоги – буденністю. Буча та Ірпінь перестали асоціюватись з лісом, санаторіями й дитячими таборами, з розміреним життям передмість столиці. Тепер одні тільки назви цих міст прошивають болем навіть тих, хто ніколи в них не бував. Але поряд зі злом і болем, усі дні війни у цих наляканих і скривавлених містах жив небачений героїзм – військових, медиків, рятувальників, бійців тероборони, містян – усіх, хто допомагав, захищав, рятував, евакуйовував. Окупація та бої за Гостомель, Бучу та Ірпінь тривали близько місяця. Але, аби описати все, що сталося за цей місяць, знадобляться десятиліття, томи й робота багатьох людей. Це лише перший рядок в історії про велику трагедію та великий героїзм цих українських міст, лише невелика частина історій, які мають бути розказані.
 
🟡 «Деокупація. Історії опору українців. 2022» Богдан Логвиненко

Це збірка репортажів про поїздки деокупованими територіями України у квітні – листопаді 2022 року. Головним у репортажах є голос і пережитий досвід героїв, з якими говорив автор, а також послідовний виклад подій (зміст книги побудований за хронологією того, як ЗСУ звільняли окуповані росіянами регіони).