З 1 січня 2024 року в Україні набрав
чинності закон, який передбачає створення Державного фонду декарбонізації та
енергоефективної трансформації. Цей фонд створений за європейським принципом
«забруднювач платить», який відповідно до Регламенту ЄС про управління
енергетикою і кліматичними діями передбачає цільове спрямування екологічних
податків на енергоефективність та декарбонізацію і застосовується у 21 країні
ЄС.
Декарбонізація це комплекс заходів з
обмеження масштабів або темпів глобального потепління і пов'язаних із цим
наслідків. Декарбонізація є життєво важливою стратегією стримування шкідливих
наслідків зміни клімату.
З моменту прийняття тексту Паризької
угоди 2015 року декарбонізація набуває все більшого значення в порядку денному різних
організацій і компаній у всьому світі. Різні країни докладають все більше
зусиль для скорочення викидів парникових газів. Україна також не залишається
осторонь: відповідно до Оновленого національно визначеного внеску до Паризької
кліматичної угоди (НВВ2), прийнятого в липні 2021 р., ми зобов'язалися
скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року (від рівня 1990 року) і
досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.
Захист довкілля це те, що стосується
кожного з нас і важливо, щоб кожна компанія чи організація тримала курс на
декарбонізацію. Звісно розробка стратегій декарбонізації, а також реалізація
дорожньої карти, пов’язаної з нею, є нелегким завданням через такі чинники, як
внутрішня координація, досвід, ресурси, ризики, нормативні рамки та
конкурентний тиск. Однак організації можуть подолати ці виклики, звернувшись до
експертів, використовуючи партнерські відносини, аналізуючи дані та розробляючи
індивідуальні енергетичні стратегії. Методи декарбонізації охоплюють низку
рішень, включаючи альтернативні види
палива, електрифікацію, відновлювані джерела енергії, проєкти з компенсації
вуглецю, процеси оцінки життєвого циклу та екологічні методи роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар