І. П. Кавалерідзе – український Мікеланджело

13 квітня 1887 р. народився Іван Петрович Кавалерідзе – відомий український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Його скульптури прикрашають не тільки столицю, а й багато інших міст і містечок. Мистецтвознавці називали Івана Петровича Кавалерідзе українським Мікеланджело XX століття.
 
Іван Кавалерідзе – нащадок давнього грузинського роду. Навчався у приватній гімназії в Києві, а потім – у художньому училищі, вечорами підробляв у Київському оперному театрі. Потім навчався в Академії мистецтв у Петербурзі, а далі був Париж. Попри те, що він був надзвичайно талановитим, Іван Петрович не хотів слави і жив дуже скромно: працював учителем малювання й режисером повітового самодіяльного театру.
 
Саме в його майстерні були створені пам’ятники Тарасові Шевченку, Григорію Сковороді, княгині Ользі та інші монументальні твори. Як режисер він працював над фільмами «Запорожець за Дунаєм» і «Наталка Полтавка». Стрічка «Злива», присвячена подіям гайдамаччини, була знищена як націоналістична. У 1957-1962 рр. працював режисером Кіностудії імені Олександра Довженка.
 
Свого часу, стрічки І.П. Кавалерідзе знищували, а скульптури не брали до музеїв, побоюючись викликати гнів партійних керівників. Хоча провина митця була лише в тому, що він писав пейзажі та продавав їх на ринку, щоб якось виживати.
 
І.П. Кавалерідзе помер у Києві 3 грудня 1978 року. Частина його творів відродилася вже після смерті митця. Пам’ятники Григорію Сковороді, княгині Ользі та Ярославу Мудрому були встановлені в Києві наприкінці ХХ століття.