Івана Купала – свято молодості, краси й очищення🌿

Щоб наше Купало

Та ще краще стало!

Стороною дощик іде,

Стороною, та на наше ладонько

Любенько.

З усіх народних свят наші люди, мабуть, найбільше люблять липневе свято Івана Купала, котре виникло ще за часів язичництва і відзначається слов’янами в ніч на 7 липня. Чому таку прихильність до цього свята виявляють люди? Івана Купала – це милозвучні народні пісні; цікаві багатовікові обряди, які перетворюються на неймовірне дійство; єднання людей і природи; прохолодна вода у літню спеку; яскравий вогонь, що вабить у темну ніч…Особливо любить це свято молодь. Сучасні молоді закохані, як і сотні років тому назад, збираються разом, щоб відсвяткувати Івана Купала, дотримуючись усіх давніх традицій.

Свято вважається язичницьким, та виникло воно після Хрещення Київської Русі. Тоді його назвали святом Народження Предтечі, однак, попри введення християнства, повністю позбутися від язичницьких традицій не вдалося. Іоанн Хреститель – пророк, який хрестив Ісуса. Заведено вважати, що свято Івана Купала називається саме на честь нього.

У язичників Іван Купала чи Купайло (Купало) – це бог літнього Сонця, а мета свята – його вшанування; відзначати свято обов’язково потрібно біля води, а поруч має горіти вогнище. Таким чином люди віддають свою шану двом життєдайним силам – живильній Воді і світлоносному Сонцю.

Обряди, що проводяться на Івана Купала включають у себе збір трав і квітів, плетіння вінків дівчатами, прикрашання домівок зеленню, розпалювання вогнищ біля води, перестрибування через вогнище, обливання водою. Вінок є одним з основних атрибутів свята. Його плетуть зі свіжих квітів і зелені до початку святкування біля вогнища. Наприкінці святкування вінок найчастіше знищується – спалюється у вогнищі або кидається у воду.

Свято Івана Купала чисте, мов вода джерельна, палке й очищувальне, мов вогонь незгасний. Від покоління до покоління слов’янські народи передають купальські традиції і з великим запалом і задоволенням відзначають це красиве і магічне літнє свято.