Александр Дюма (батько) – «це не людина, а сила природи»

«Вся людська мудрість полягає у двох словах: чекати і сподіватися!»

А. Дюма

Александр Дюма (батько) – французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним із французьких авторів, яких читають найбільше у світі.

Майбутній письменник народився у французькому містечку Вільє-Котре 24 липня 1802 року у небагатій родині, котра, однак, мала хороші зв’язки, завдяки яким згодом Александр отримав канцелярську посаду в Пале-Роялі (Париж). 1830 року відбулася Липнева революція, в результаті якої було повалено чинного монарха, а на престол вступив герцог Орлеанський, під керівництвом якого працював юний Александр. Дюма тоді відіграв суттєву роль у здійсненні перевороту і післяреволюційному суспільному житті.

1832 року, в результаті заворушень, що виникли під час поховання генерала Ламарка, Дюма потрапив до опали, йому загрожував арешт. Александр був змушений на деякий час переїхати до Швейцарії, де він працював над підготовкою до видання свого першого історико-публіцистичного нарису «Галлія та Франція». На сторінках цього твору, опублікованого 1833 року, Дюма продемонстрував прекрасне знання історії, а також розкритикував монархію Луї Філіпа (герцога Орлеанського).

Дюма написав безліч історико-пригодницьких романів і п'єс, які принесли йому неймовірний успіх і всесвітню славу. Найбільш відомі його твори: «Три мушкетери» (1844), «Двадцять років потому» (1845), «Віконт де Бражелон» (1848-1850), «Королева Марго» (1845), «Граф Монте-Крісто» (1845-1846). Найбільшого успіху як драматург Дюма домігся завдяки історичній драмі «Генріх III і його двір», яку 1829 року було поставлено ​​ на сцені театру Французької Комедії. У 1852-1854 роках світ побачив найоб’ємніший твір Александра Дюма – «Мої мемуари».

1851 року Дюма виїхав до Бельгії, ховаючись від кредиторів. 1858-1859 роки він провів у Росії, кілька років брав участь у боротьбі за об'єднану Італію, долучившись до походу «Тисячі» Джузеппе Гарібальді. Після довгих подорожей, які майже розорили його, письменник повернувся нарешті на батьківщину.

5 грудня 1870 року Александр Дюма помер у Пюї (Франція). Його твори були видані та екранізовані в багатьох країнах світу. Його літературна праця загалом налічує близько 100 000 сторінок.