«Птахи завжди повертаються», Оксана Сайко 🐦

Одного дня Олена несподівано прокинулася в палаті із заґратованими вікнами. Опинилася у світі, де межа між справжнім і вигаданим тремка й непевна. То був світ божевільні. Тут зустріла Магдалену, яка береже цноту для голлівудської зірки Кіану Рівза. Заглибленого в обчислення математика. Співчутливого кухаря Тиню. Пані Михайлину, яка всіх повчає. Посланницю з іншої планети Ольгу. Усі вони – безпосередні й щирі. По той бік лікарняної брами – холодний світ «розумних». Відчужена від неї мама. Пропахлий алкоголем вітчим, який ніколи не стане татом. Сварки в домі. Байдужі однокласники. І вона – тиха, непомітна, замкнута. Там, утікаючи від гнітючої самотності, мріяла й вигадувала неймовірні історії. Її вабив загадковий продавець солодощів, який годував тістечками птахів. Дуже дивно мовчав. І дивно розмовляв. Поволі фрагментами до неї повертається пам’ять. Нарешті лікарняна брама й високий мур, з-за якого визирали верхівки ясенів, залишаються за спиною. Та у світі «розумних» ніхто її не чекає…