1946 року було створено Організацію Об’єднаних
Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Основні цілі цієї
організації:
- сприяння зміцненню миру та безпеки за допомогою розширення співпраці
держав і народів у сфері освіти, науки і культури;
- забезпечення справедливості і дотримання законності, загальної поваги до
прав і основних свобод людини, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних
Націй, для всіх народів, незалежно від раси, статі, мови, орієнтації або
релігії.
Після того, як нарешті завершилася Друга світова
війна, культурно-духовне відродження світу було вкрай необхідним. 16-го
листопада 1945 року було підписано Статут ЮНЕСКО і сформовано підготовчу
комісію. А вже 4-го листопада 1946 року цей Статут набув чинності після того,
як його підписали представники 37 держав.
Україна долучилася до діяльності ЮНЕСКО 12-го
травня 1954 року у рамках співпраці з ООН. 1962 року в Парижі було відкрито
постійне представництво нашої держави при організації.
За час співпраці з ЮНЕСКО Україна виступала
ініціатором багатьох міжнародних програм і проектів. Так, під час 26-ї сесії
Генеральної асамблеї ЮНЕСКО наша держава ініціювала масову міжнародну кампанію
з викорінення неписьменності. Така програма набула визнання на міжнародному
рівні та стала основою для 20-річної програмної діяльності ЮНЕСКО в цій галузі.
Крім того, українська ініціатива щодо використання
засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди
війни, насильства i ненависті між народами слугувала поштовхом до розробки i
прийняття 1978 року Декларації про раси i расові забобони. В рамках 29-ї сесії
Генконференції ЮНЕСКО Україна ініціювала звернення до ООН з метою відзначення
Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини. 56-а
сесія Генеральної асамблеї ООН підтримала ініціативу – 2002 рік було
проголошено ООН Міжнародним роком із захисту світової культурної спадщини. За
період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу
Організації – Виконавчої ради.
Участь України в діяльності ЮНЕСКО дає доступ до
використання інтелектуального потенціалу Організації, запозичення корисного
міжнародного досвіду в культурно-освітній сфері, а також дає змогу отримувати
певні кошти для проведення в Україні міжнародних заходів по лінії ЮНЕСКО та
виконання українськими фахівцями різноманітних проектів у сфері її компетенції,
а також у формі отримання стипендій, грантів, обладнання, науково-технічної
інформації, консультативної допомоги та забезпечення за рахунок Організації
участі українських фахівців у міжнародних заходах.
Немає коментарів:
Дописати коментар