15-го квітня багато країн світу відзначають Міжнародний день культури,
для того щоб зайвий раз підкреслити важливість усіх сфер діяльності культурного
світу. Це свято було засновано на честь прийняття 15-го квітня 1935 року
міжнародного договору «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних
пам’яток» – так званий «Пакт Реріха».
Вперше з ініціативою відзначати дату підписання Пакту як Міжнародний день
культури 1998 року виступила Міжнародна ліга захисту культури. Пізніше
надходили й інші пропозиції щодо заснування цього свята, а 2008 року за
ініціативою суспільних організацій різних країн було створено Міжнародний рух
за затвердження 15-го квітня Всесвітнім днем культури.
Попри те, що День культури було засновано не так давно, він все ж має
вікову історію. Ідея створення організаційної охорони культурних цінностей
належить видатному митцю та діячу світової культури Миколі Реріху, який вважав культуру головною силою на шляху
вдосконалення людського суспільства, вбачав саме в культурі основу для єднання людей різних національностей
та віросповідань. 1929 року Реріх підготував і опублікував проект договору про захист
культурних цінностей. Проект договору став всесвітньо відомим і ініціативу
Реріха тоді підтримали Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Велз,
Моріс Метерлінк, Томас Манн, Рабіндранат Тагор. У багатьох країнах були
організовані комітети на підтримку Пакту.
До речі, ідея про проведення Всесвітнього дня культури також належить
Миколі Реріху – ще 1931 року у Бельгії на конференції, присвяченій просуванню
міжнародного договору про охорону культурних цінностей, він висловив пропозицію
щодо цього і описав основне завдання Дня – широкий заклик до краси і знання,
нагадування людству про справжні цінності. Врешті-решт 15-го квітня 1935 р. в
Білому Домі у Вашингтоні лідери 21 держави підписали перший у світовій історії
міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних
пам’яток» (Пакт Реріха). В цьому договорі викладені загальні принципові
положення про захист культурних цінностей та повагу, яку слід їм виявляти. Пакт
відіграв важливу роль в подальшому формуванні міжнародно-правових норм і
суспільної діяльності у сфері охорони культурної спадщини. Договір було
використано як основу для багатьох документів сучасного міжнародного співробітництва
у сфері охорони культурної спадщини, в тому числі в різних актах ЮНЕСКО.
Нині, коли світова спільнота переживає так багато нових глобальних
економічних та екологічних криз, природних катаклізмів і військових конфліктів,
турбота про культуру є особливо актуальною. Тільки її збереження і розвиток
зможуть об’єднати людей незалежно від їх національності, віку, статі,
суспільного чи фінансового статусу і т. д. Культура допоможе нам вирішити
конфлікти. Прийняття державами Культури
як національної ідеї це запорука Миру на Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар