Шарлотта Бронте
«Джейн Ейр»
Коли у світ
вийшов роман «Джейн Ейр», багато хто не міг повірити у те, що його написала
жінка, адже людей вражали яскравість і сила характерів, життєва правда твору, головна
героїня якого – це сильна жінка з непохитними принципами, яка здатна
протистояти життєвим негараздам. Проте автором цього видатного роману дійсно
була жінка – Шарлотта Бронте.
Сьогодні, 21-го
квітня ми вшановуємо пам'ять Шарлотти Бронте, тому що саме цього дня 1816 року
народилася письменниця. Життя Шарлотти Бронте, доньки священика, ірландця за
походженням, почалося у Західному Йоркширі, Великобританія. Шарлотта мала
чотирьох сестер і брата. 1821 року в родині сталася біда – померла мати, і
вихованням шістьох дітей з того часу батько змушений був займатися самостійно.
Шарлотта, так
само як і три її сестри, навчалася у благодійній школі для дочок духівництва в
Кован-Бріджі. Саме цей навчальний заклад згодом став прототипом
Ловудського пансіону з роману «Джейн
Ейр», і не випадково. Жахливі умови життя у школі дуже погано вплинули на стан
здоров'я сестер Шарлотти, Марії та Елізабет, і незабаром дівчата, на жаль,
пішли з життя. Після цього батько негайно відкликав Шарлотту й Енн зі школи.
Вдома три сестри
Бронте – Шарлотта, Енн і Емілі – та їхній брат Бренуелл захоплювалися
літературою та почали писати самі. Проте, після повернення з Кован-Бріджу окрім
приємних захоплень на малу Шарлотту також чекали і обов'язки господині в
родинному домі. Тільки 1831 року сестри вступили на навчання до школи в
Ро-Геді. Шарлотту у закладі одразу полюбили, адже вона вражала усіх своєю
ерудицією та відмінною пам'яттю. Пристрасть Шарлотти до письменництва в той час
ставала все сильнішою. Саме тоді вона робила свої перші спроби потрапити до
«великої літератури», однак слід відзначити, що робила вона це під чоловічим
псевдонімом Каррер Белл.
Щоб заробити кошти
на прожиття, Шарлотта працювала гувернанткою. Трохи згодом, отримавши від тітки
невелику спадщину, Шарлотта разом із сестрою Емілі вирушила на навчання до
Брюсселя. В період з 1842 по 1844 рік сестри вивчали французьку й німецьку
мови, при цьому, щоб оплатити своє навчання, вони працювали викладачками. 1844
року Шарлотта наважилася відкрити власну школу. Для цього вона пристосувала
батьківський дім. Проте той факт, що будинок-школа знаходився неподалік
кладовища, призвів до того, що батьки потенційних учениць просто боялися
відправляти своїх доньок туди на навчання, отож цей задум виявився абсолютно
невдалим.
1846 року три
сестри Бронте власним коштом видали поетичну збірку, яка вийшла під псевдонімом
Каррер, Елліс та Ектон Белл. Наступного року талановиті сестри почали шукати
видавців для трьох своїх романів. Тоді ж, 1847 року, було видано знаменитий
роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр». Одразу ж після публікації книжка здобула
любов читачів та позитивні відгуки критиків, у тому числі Вільяма Теккерея. Саме
роман «Джейн Ейр» зробив письменницю знаменитою. Після виходу цього твору стало
зрозуміло: на літературному небосхилі засяяла нова яскрава зірка. Цікаво, що
ранні події у творі, де осиротіла Джейн вирушає до суворої школи, засновані на
власному досвіді авторки. Засновник школи написаний з преподобного Вільяма
Каруса Вілстона, а Елен Бернс – з Марії Бронте, сестри письменниці. Готично
похмурий маєток Торнфілд, ймовірно, списаний з реального маєтку Норт-Ліс-Холл,
розташованого неподалік міста Хейзерсейджа, який Шарлотта відвідувала 1845
року. «Джейн Ейр» – це книжка про справжнє почуття та відданість ідеалам. Цей
роман став метафорою жіночого благородства й сили в світовій літературі.
Проте після позитивної хвилі, пов’язаної з успіхом «Джейн
Ейр», у житті Шарлотти Бронте почалася чорна смуга: один за одним пішли з життя
Бренуелл, Емілі та Енн, а Шарлотта залишилася сама з літнім батьком. Незважаючи
ні на що, вона продовжувала писати. 1854 року письменниця вийшла заміж за
помічника свого батька Артура Белла Ніколлса. Це не був шлюб, укладений по
любові, просто обставини змусили Шарлотту до такого кроку, як одруження.
Немає коментарів:
Дописати коментар