В.М. Івасюк народився 4-го березня 1949 року у місті
Кіцмань Чернівецької області у родині письменника й історика буковинського краю
М.Г. Івасюка та вчительки С.І. Івасюк.
В 1955—1963 рр.
В.Івасюк навчався у місцевій дитячій музичній школі. В 1956—1966 рр. був учнем
кіцманської середньої школи. Цікаво, що вчитель школи у м. Кіцмань розгледів
талант В. Івасюка ще в його дитячі роки і саме він умовив батьків відпустити
юного Володимира до Києва на навчання у школі для обдарованих дітей ім. М.Лисенка. Проте, на жаль, через хворобу навчання
Володимира Івасюка у київській школі було недовгим, невдовзі він повернувся до
рідного міста і вже там продовжив навчання у середній школі та музичній школі
за класом фортепіано.
1964-го року Володимир Михайлович написав свою першу
пісню під назвою «Колискова», вірші до якої написав його батько. У школі Івасюк
заснував дівочий вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка», творча
діяльність якого була настільки успішною, що 1965 року ВІА став переможцем у
республіканському конкурсі та в якості нагороди одержав подорож Дніпром.
Відомо, що у віці 17-ти років В. Івасюк одержав покарання
у вигляді 15 діб у міліції та загрозу вигнання зі школи, яку, до речі, він мав
би закінчити із золотою медаллю. Справа в тому, що молодий Володя разом із друзями
відпочивав у парку рідного міста і в якийсь момент друзі вирішили жартома надягнути
картуза на голову гіпсового бюсту Леніна, в результаті молодики і взагалі
випадково розбили постамент. Усі, крім Володимира Івасюка змогли втекти, а от його
самого впіймали. В ті часи за такі вчинки жорстко карали, тому і з’явився у біографії композитора такий неприємний факт, як перебування
під арештом.
1966 року родина Івасюка переїхала до міста Чернівці,
Володимир Михайлович вступив до медичного інституту, однак через участь у «політичному
інциденті» його виключили. В 1967—1972 рр.
повернувся до навчання у медичному інституті, тому, незважаючи на те, що
Володимир Івасюк усім відомий як унікальний музикант і композитор, за
спеціальністю він – медик.
1970 року В. Івасюк написав одні зі своїх найвідоміших
пісень – «Червона рута» й «Водограй». 1971 року було знято музичний український
фільм «Червона рута» із Софією Ротару та Василем Зінкевичем у головних ролях. У
цьому фільмі звучить багато пісень Володимира Івасюка. «Червона рута» перемогла
під час першого всесоюзного фестивалю «Пісня 71». 1972 року на телебаченні
відбулася прем’єра пісні Івасюка «Балада про дві
скрипки» у виконанні Софії Ротару. В той же час пісня «Водограй» у виконанні
ансамблю «Смерічка» перемогла у відомому тоді телевізійному конкурсі та на
фестивалі «Пісня 72». Весною 1972 року В. Івасюк переїхав до Львову, де став
студентом підготовчого композиторського факультету Львівської консерваторії та перевівся
на 4-й курс Львівського медичного інституту. 1973 року Івасюк вступив до
аспірантури на патологічну фізіологію.
1974 року Володимир Івасюк відвідав міжнародний пісенний
конкурс «Сопот-74», переможницею якого стала Софія Ротару із піснею «Водограй».
1974 року Івасюк вступив на композиторське відділення Львівської консерваторії.
В цей же період маестро працював над музикою до спектаклю «Прапороносці» за
романом О. Гончара. У березні 1975 року відбулася прем’єра спектаклю. Музика Володимира Івасюка була високо оцінена критиками.
1976 року було знято кінострічку «Пісня завжди з нами», в
якому Софія Ротару виконала шість пісень Івасюка. Того ж року В. Івасюка
виключили з консерваторії через велику кількість пропусків занять, але вже наступного
року композитор відновлює навчання у Львівські консерваторії. 1977 року на
фестивалі «Сопот-77» знову перемагає пісня Володимира Івасюка «У долі своя
весна» у виконанні С. Ротару. Тоді ж вийшла і збірка пісень маестро «Моя пісня».
Наприкінці 70-х років минулого століття в житті
Володимира Івасюка відбулися такі події, як участь у конкурсі молодих
композиторів у Єревані, участь у Всеукраїнському злеті творчої молоді, перемога
на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій. Також 1979 року
Івасюк був членом журі першого республіканського конкурсу артистів естради в
Хмельницькому.
У 30-літньому віці Володимир Івасюк планував одружитися
із Тетяною Жуковою, проте цьому не судилося статися. 24-го квітня 1979 року
композитор вийшов із дому і більше не повернувся. 19-го травня його тіло було
знайдене повішеним у лісі під Львовом. Офіційна причина смерті – самогубство, однак
за неофіційною версією Володимиром Михайловичем зацікавилися співробітники КДБ,
які його і вбили за наказом вищого керівництва СРСР. Причина – політичні погляди
маестро.
У червні 2014 року Генеральна прокуратура України поновила
закриту кримінальну справу щодо смерті В. Івасюка, а в лютому 2015 року
прокурор Львівської області Р. Федик заявив про те, що Володимира Івасюка було
вбито співробітниками КДБ.
Дуже шкода, що ця унікальна особистість, яка фактично
започаткувала у 1960-х роках нову українську естрадну культуру, так рано пішла
із життя…
Детально про життя та смерть Володимира Васюка можна
прочитати у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира
Івасюка».
Немає коментарів:
Дописати коментар