Бібліотека Довженка.ua: Читай, вивчай Слово Тараса Шевченка!

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Шевченкові дні з нагоди народження великого поета, письменника, художника проходять по всій Україні. І в нашій бібліотеці в рамках циклу «Неформатної літератури» пройшла театралізована Шевченкіана для дітей дитячого садочку старших груп.

Дітей ознайомили з дитинством малого Тарасика.

Озвучили розмову мрійливого, допитливого хлопчика із своєю матінкою.

Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах стоїть?

Мати. Так синочку, правда.

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся, мій хлопчику.

У музичному супроводі прозвучав вірш Шевченка «Садок вишневий коло хати»:

Часто Тарасу Григоровичу снилася калинонька, яка цвіла на долині край села. Він оспівував її у віршах, порівнював з молодою красивою дівчиною. Калина – символ вічної пам’яті. Від старослов’янської назви Сонця – «Коло» калина отримала своє ім’я. Грона червоних соковитих ягід символізують безсмертя роду, надзвичайну силу, ніжну красу, зрілість та родючість.

Під супровід пісні «Зацвіла в долині червона калина» діти виконали аплікацію гілки калини:

Ось така краса-калина вийшла у наших маленьких художників

Ознайомили дітей з різними виданнями «Кобзаря». Для своєї збірки Тарас Григорович обрав таку назву тому, що колись кобзарями називали народних співців, які ходили від села до села, граючи на кобзі. Вони співали людям пісні про долю України, її народу.