Хто багато читає, той багато знає!

В рамках «Фестивалю дитячого читання» бібліотека ім. О. Довженка провела ряд цікавих, пізнавальних, творчих заходів.

Тиждень розпочався цікавим відвідуванням київської шкільної бібліотеки, де відбувся бенефіс кращих читачів. Цікаво було спостерігати, як бенефіціанти презентували короткий зміст прочитаних книг, аби зацікавити своїх однолітків. Результат бенефісу – черга за рекламованими книгами.

Дуже приємно, що діти захоплюються читанням творів художньої літератури.

А що може бути кращим у «Тижні дитячого читання», ніж завітати до бібліотеки на екскурсію.

Яскраві книжки, креативні виставки, улюблені персонажі казок – все привертає увагу наших маленьких користувачів. Ну як не погортати для себе новеньку, гарненьку книжечку. Вона так і проситься: «Почитай мене, я того варта!» І кожна дівчинка, кожен хлопчик знайде для себе обов’язково ту єдину, яку в цей день захочеться взяти додому і прочитати, а потім прийти за іншою не менш цікавою. І переповнює відчуття гордості: «Який я молодець, що читаю. Це ж так цікаво, так пізнавально.»

Виховуємо любов до читання ще змалечку! 

А щоб школярики не сумували під час весінніх канікул, в бібліотеці провели літературну вікторину «Хто багато читає, той багато знає».

    Псевдонім матері Лесі Українки, Косач Ольги Петрівни.

    Чия це пісенька «Гуси-гуси, гусенята».

    Хто написав казки «Кресало», «Гидке каченя».

    Як називається рослина, з якої Еліза, героїня казки «Дикі лебеді» плела сорочки для своїх заворожених братів.

    В якій казці всі місяці в одну ніч зібралися разом.

Перекладіть слова українською: бабочка, шлем, звезда, рубаха…

Складіть прислів’я про книгу з розсипаних слів.

Такі та багато інших питань ведуча, учениця 3-го класу, ставила двом командам-учасникам літературної вікторини, яка складалася з 6 турів: «Мої улюблені казки», «Мої улюблені письменники», «Найкращі віршомази», «Вишуканість рідної мови», «Мої улюблені персонажі», «Народна мудрість про книгу».

Тож представляємо команди "Гумористи" та "Supergirls".

Найкращі віршомази

На питання літературної вікторини відповідали, вірші складали, українською перекладали, прислів’я про книги згадали, улюблені книжки називали. Підрахувавши бали жюрі визначило, що перемогла дружба.

 Всі такі молодці. Видно, що справді начитані діти. І як же ж їх відпустити без подарунка. Книжка в подарунок, а цукерка, щоб солодко було читати. 

Приходьте до бібліотек, читайте, розвивайтеся!
Читати - модно, не модно - не читати!

     

Зустріч з поезією

Я слово звеличую в пісні й віршах,

І з вами ділюся я словом.

Від щирого слова тепліє душа,

І світ усміхається знову.

Приходьте до мене, в мій затишний дім,

Приходьте до мене, старі й молоді,

Я словом розраджу і втішу,

І вам даруватиму вірші.

                                               Віолетта Дворецька

У Всесвітній день поезії запрошуємо всіх шанувальників поетичного слова ознайомитися із збірками сучасних українських поетів.   

Пориньте у чарівний світ сучасної, дивовижної української поезії!

Читай, вивчай Слово Тараса Шевченка!

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Шевченкові дні з нагоди народження великого поета, письменника, художника проходять по всій Україні. І в нашій бібліотеці в рамках циклу «Неформатної літератури» пройшла театралізована Шевченкіана для дітей дитячого садочку старших груп.

Дітей ознайомили з дитинством малого Тарасика. 

Озвучили розмову мрійливого, допитливого хлопчика із своєю матінкою.

Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах стоїть?

Мати.  Так синочку, правда.

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати.  Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик.  Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати.  Старайся, мій хлопчику. 

У музичному супроводі прозвучав вірш Шевченка «Садок вишневий коло хати»:

Часто Тарасу Григоровичу снилася калинонька, яка цвіла на долині край села. Він оспівував її у віршах, порівнював з молодою красивою дівчиною.   Калина – символ вічної пам’яті. Від старослов’янської назви Сонця – «Коло» калина отримала своє ім’я. Грона червоних соковитих ягід символізують безсмертя роду, надзвичайну силу, ніжну красу, зрілість та родючість.

Під супровід пісні «Зацвіла в долині червона калина» діти виконали аплікацію гілки калини:

                           Ось така краса-калина вийшла у наших маленьких художників

Ознайомили дітей з різними виданнями «Кобзаря». Для своєї збірки Тарас Григорович обрав таку назву тому, що колись кобзарями називали народних співців, які ходили від села до села, граючи на кобзі. Вони співали людям пісні про долю України, її народу.

Згодом ця назва стала символом творчості поета, адже він і є Великим Кобзарем – співцем українського народу. 

Під пісню «Тече вода з-під явора» діти разом з бібліотекарями залюбки водили веселий хоровод. 

І на закінчення заходу діти отримали розмальовки на тему віршів поета, художника Тараса Шевченка.

Читайте, вивчайте, розмальовуйте, малюйте!!!