Сторінки

Він вмів лиш правду говорити!

9 березня 1814 року 
                                                    Народила сина мати                                                   
                                                      Не в білих палатах,                                                       
                                                   А у муках та у злиднях,                                               
                                                         У кріпацьких латах.                                                       
І не знала, й не гадала
Сердешна небога,
Що на світ дитя дала
Розумне від Бога.
Не Тараса малого,
Не просто дитина,
А мудрого й великого України сина.
Кобзаря й Пророка, 
Народного співця, 
Чудо-пензля й слова
Геніального митця. 
Бажала мати сину долю,
Щоб він не знав страждань і болю,
Та недоля все ж підкралась
Підступна й хитра познущалась.
Сум і горе все топтали,
А щастя й радість десь блукали.
Сиротою рано став,
Тяжко-важко виживав.
Подітись не було куди
Журба і туга навкруги.
У злиднях виріс сирота
Натерпівся біднота
Знав лиш голод і нужду,
Й шукав все правдоньку оту!
Тож крик душі свій не тримав,
А на папері викладав.
Так світ побачив "Кобзаря"
Поета цінний дар пера.
І хоч минає, плине час
У кожнім з нас живе Тарас.
Бо Шевченка мудре слово
Прославляє рідну мову,
Бо правди слово дав він нам
І не підвладно це вікам.
Пройшло вже 200 літ
Як геній народився.
Безсмертя й вічністьТараса доля
Й на те народу України воля. 
                                                                                                                           
Анастасія Танцюра,
учениця 5 "В" класу СЗШ № 280, м. Київ


До 200-річчя великого українського поета і художника бібліотека готувалася заздалегідь. У 2013 році доброю подією в нашому житті стала творча зустріч під назвою "Я гордий - що українець" з Яремою Гояном, письменником, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженим діячем мистецтв України. Ярема Петрович представив Шевченкіану видатного художника, академіка, першого з митців лауреата Шевченківської премії Василя Касіяна, де щедро ілюстрований літопис життя і геніальності творчості Тараса Шевченка. 





                                       


Значення творчої спадщини Тараса Шевченка для української культури важко переоцінити. Якщо його "Кобзар" започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, то його живописна творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва. З виставкою "Слово та пензель Тараса Шевченка" пропонуємо ознайомитися нашим користувачам. 
  



                                                                                             
Я "Кобзаря" Шевченка
Щоденно читаю, 
Цю священну книгу
Вже напам'ять знаю.


...Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...
...І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.


Наші молодші користувачі знайомилися з творчістю Тараса Шевченка, розмальовуючи ілюстрації до його віршів. Діти уявляли себе маленькими художниками і ставилися до своїх робіт дуже відповідально, про що свідчить виставка "Читай, вивчай, розмальовуй, малюй".









Тож,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, 
Тебе своїм сучасником звемо.
Живи, поете, в бронзі і в граніті, - 
Живи, поете, в пам'яті людській
Живи в піснях, живи у "Заповіті",
У слові праведним, у славі віковій!


Немає коментарів:

Дописати коментар