Василь Стефаник – «абсолютний пан форми...»

14 травня виповнюється 153 роки від дня народження відомого українського письменника, неперевершеного майстра новели, новатора в літературі, громадського діяча та політика Василя Стефаника.
 
У своїй творчості Василь Семенович Стефаник прагнув «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще». Він писав про жорстоку експлуатацію галицького селянства, про родинні трагедії і страждання селян, про безвихідь, австроцісарську рекрутчину та еміграцію.
 
Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові (нині Івано-Франківської області) в родині заможного селянина. Одержав хорошу середню освіту. У студентські роки зацікавився літературною творчістю та громадським життям Кракова. Був членом таємного молодіжного гуртка, тісно спілкувався з представниками товариства письменників «Молода Польща». 1903 року Стефаник почав товаришувати з відомими українськими письменниками, такими як Михайло Коцюбинський, Леся Українка та інші; був також знайомий і з Іваном Франком.
 
Власні твори Стефаника почали публікуватися з 1899 року.
 
1910 року письменник, отримавши батьківську спадщину, переїхав з родиною до рідного села, де, власне, і жив до кінця життя. Письменник продовжував займатися літературною діяльністю, а також паралельно займався сільським господарством. Цікаво, що в період з 1908 по 1918 рік Василь Стефаник був депутатом австрійського парламенту від Російсько-української радикальної партії. У віденському парламенті він підтримував волелюбні прагнення народів, що входили до складу Австро-Угорщини, виступив проти анексії австрійським урядом Боснії та Герцеговини. 1919 року очолював урядову делегацію ЗУНР до Києва у зв'язку з проголошенням універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну (акт Великої злуки).
 
Як уже зазначалося вище, твори Стефаника почали виходити друком з 1899 року – перша збірка його новел «Синя книжечка» принесла письменнику загальне визнання і дуже позитивні відгуки літературних авторитетів. Передусім «Синя книжечка» привернула увагу зображенням у ній трагедії селянства.
 
1900 року світ побачила друга збірка Стефаника – «Камінний хрест», 1901 року вийшла третя збірка новел – «Дорога», а 1905 року вийшла четверта збірка під назвою «Моє слово». Власне, ці чотири збірки, в яких Стефаник вражав читача художньою правдою про трагічні людські долі, склали перший етап творчості письменника.
 
П’ята збірка під назвою «Земля» була опублікована 1926 року. У творах, що увійшли до цієї збірки і належать до другого етапу творчої діяльності Стефаника, описано трагічну долю галицького селянства під час світової війни, а також пробудження національної свідомості й поразку визвольних змагань. До 1933 року Василь Стефаник опублікував ще понад десять новел і белетризованих спогадів.
 
Ось, що сказав про Василя Стефаника український літературний критик і письменник Михайло Рудницький: «Стефаник знав до якої межі він може йти, коли брав перо. Він не вмів так сміливо, як Франко, передавати свої соціально-політичні ідеї в літературній формі, але хто зна, чи в деякі свої нариси він не поклав більше динамічної сили. Ця сила, наче електрична натуга у навислій хмарі, була показана в обставинах галицького села і в душі селянина».

Боронимо демократію та свої цінності разом з Європою 🇪🇺🇺🇦

9 травня відзначається День Європи. Це свято відзначається в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті 🌍🕊️ 🤝.
 
Євромайдан, підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС 2014 року, одержання нашою державою статусу кандидата на членство в ЄС – усе це яскраво демонструє упевнений курс України на європейську інтеграцію, наше непохитне прагнення стати частиною «родини» демократичних країн Європи.
 
Наш народ своєю боротьбою проти російських окупаційних військ та небажанням розділяти злочинні погляди й цілі держави-агресорки, поза сумнівом, довів свою європейську ідентичність✊.
 
🗨️Ось, що сказав про День Європи Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль: «Цей день насамперед – про єдність, взаємопідтримку та повагу. Україна довела, що поділяє європейські цінності. Щодня ми захищаємо їх, захищаємо нашу свободу від посягань російських варварів. Щодня ми наближаємо країну до членства у Європейському Союзі. Бо Україна – це Європа. Ментально й духовно».
 
🗨️А Президент України Володимир Зеленський зазначив наступне: «Наша Європа – це добровільне єднання націй, спільнот і мільйонів дуже різних людей, єднання цінностей. І в цьому – справжня європейська сила».
 
Ми вдячні всій Європі за безперервну підтримку й допомогу Україні в боротьбі з агресором і дуже чекаємо на той день, коли ми всі разом переможемо і на день, коли Україна стане членом ЄС🙏🤗.

11 цікавих фактів про відомих письменників

Твори цих письменників знають і люблять мільйони людей, але ж завжди цікаво дізнатися щось про особисте життя улюблених авторів. У цьому дописі до вашої уваги цікаві та дивні факти про різних письменників. Гадаємо, деякі факти вас дійсно здивують.
 
1. Відомий американський прозаїк і драматург Кормак Маккарті користувався однією друкарською машинкою протягом 50 років.
Мабуть, пан Маккарті жив за принципом «Не викидати те, що працює». 2009 року улюблену друкарську машинку письменника продали за 250 000 доларів!
 
2. Дж. Р. Р. Толкін працював над Оксфордським словником англійської мови.
Першою цивільною роботою Толкіна після війни була робота в Оксфордському словнику англійської мови, де він займався дослідженням етимології слів, що починаються на літеру «W».
 
3. Джейн Остін мало не померла у віці семи років.
Джейн і її сестра Кассандра підхопили дифтерію, коли жили в Оксфорді. Двоюрідна сестра Джейн міс Купер надіслала листа матері Джейн. Коли вона приїхала, то вилікувала обох дівчат за допомогою рослинного лікарського засобу. Всі поціновувачі творчості письменниці мають бути вдячні її мамі за її порятунок.
 
4. Відомий український письменник і публіцист Іван Багряний за своє життя кілька разів утікав від радянської влади, яка намагалася затримати його за патріотичну позицію. А ще йому вдавалося втекти з-під арешту. Багряний завжди носив з собою ціанистий калій на випадок, якщо його все ж упіймають.
 
5. В автора популярного роману «Улісс» Джеймса Джойса була астрафобія – патологічний страх грому та блискавки.
  
6. Англійський поет Персі Шеллі був веганом.
Він був одним із перших веганів у літературі. Шеллі навіть написав власну брошуру, в якій пропагував веганство.
 
7. Українська письменниця Марко Вовчок, справжнє ім’я якої Марія Вілінська, мала десятки шанувальників серед чоловіків, її навіть називали фатальною жінкою. Чоловіки їхали до неї з різних куточків світу, кидали заради неї роботу, а Пантелеймон Куліш через неї розлучився з дружиною. Вілінська їхала за кордон без супроводу першого чоловіка, що було нечувано у тогочасному патріархальному суспільстві. А вдруге вона вийшла заміж за молодого друга свого сина.
 
8. В лорда Байрона було багато домашніх улюбленців.
Серед тварин письменника було 10 коней, 3 мавпи, 3 павичі, 5 котів, 8 собак, журавель, сокіл, ворона й орел. Байрон був фанатом тварин! Усіх цих прекрасних створінь можна було зустріти в маєтку Байрона у Венеції.
 
9. Американський письменник Трумен Капоте любив працювати в комфорті.
Автор творів «Сніданок у Тіффані» та «З холодним серцем» писав тільки лежачи на дивані. Кажуть, що він писав олівцем, використовуючи вільну руку, щоб, тримати чашку кави чи якийсь смаколик.
 
10. Вірджинія Вулф і Едіт Вортон ненавиділи «Улісса» Джеймса Джойса.
Вулф стверджувала, що коли читала цей твір то протягом перших трьох глав була захоплена, але далі знуджена та роздратована.
 
11. Англійський поет і художник Вільям Блейк стверджував, що, коли йому було чотири роки, він бачив Бога.
Блейк казав, що бачив Бога крізь вікно, коли був дитиною. Він також вірив в ангелів, додаючи їхні образи в свої поезії та картини.

Диво-писанка

Вже цієї неділі християни східного обряду в Україні відзначатимуть одне з найголовніших релігійних свят – Великдень 🐣🍮🧺🕊️. Головними атрибутами цього чудового свята є смачні паски та писанки.
 
🏛У бібліотеці  естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва напередодні Великодня пройшов святковий майстер-клас, під час якого відвідувачі разом з майстринею-волонтеркою Олександрою робили писанкові візерунки та орнаменти на папері📃𓂃🖌⋆౨ৎ˚⟡˖ ࣪.
 
У цьому дописі ми б хотіли поділитися з вами фотографіями того, як це було, а також трохи зануритися в історію виникнення писанок.
 
Розмальовувати писанки це давня традиція нашого народу. Залежно від візерунка, вони є символами здоров’я, достатку чи сімейного щастя. Для українських вірян Великодня писанка – це оберіг, а не просто прикраса великоднього кошика 𓎥.
 
🛈 Писанка – це великоднє яйце, декороване символічним орнаментом. Розписи, схожі на ті, які можна побачити на великодніх яйцях, археологи знаходили ще на кераміці трипільської культури. Писанкарство як мистецтво розвинулося в часи Київської Русі.
 
📜 🪶Історія писанки як явища починається з далекого минулого. У язичників писанка була важливим елементом різних ритуалів й обрядів. Наші предки пов’язували писанку зі своїми уявленнями й віруваннями про створення світу, про сили природи, а також про родючість і відродження. Про те, що яйця розписували ще у дохристиянські часи, свідчать символи, якими їх прикрашають і нині – шестикутні зірки, свастики, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.
 
⏳Археологи знаходили керамічні яйця-писанки часів до прийняття християнства. Всередині цих яєць були кульки, що під час струшування постукували. Власники таких давніх керамічних писанок вважали їх сильним оберегом, який вони використовували для захисту від злих духів. Такі писанки були знайдені на території Києва та Новгорода. Саме ці міста в добу Київської Русі були центрами писанкарства. Загалом археологи стверджують, що згідно з їхніми знахідками, мистецтво виготовлення писанок було розповсюджене приблизно у двадцяти містах сучасної України.   
 
Наші далекі предки вірили в магічну добру силу писанки. Вважалося, що розписане яйце-оберіг має приносити щастя, добробут, а також захист від нечисті. Цікаво, що інколи писанки закопували в землю, сподіваючись, що це сприятиме багатому врожаю ✩₊˚.⋆☾⋆⁺₊✧.
 
☝️Процес виготовлення писанки доволі складний. У давні часи люди розписували писанки в чітко визначенні години, але спершу робили змовляння. Знаки й символи виписували відповідними кольорами – залежно від того, якої «допомоги» від писанки очікували.
 
З часом язичницькі символи на писанках здобули інше значення  і тлумачення та поступово змішалися з християнськими мотивами.
 
Цікаво, що в ХІХ столітті з’явилося багато етнографічних праць про писанкарство, наприклад «Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки», Ольги Косач (Олени Пчілки) 1876 року та інші 📙. У першій половині ХХ століття радянська влада викорінювала великодні традиції з суспільного життя, однак діаспоряни й мешканці західних регіонів все ж доклади максимум зусиль для збереження традиції писанкарства.
 
Після здобуття Україною незалежності люди почали все більше цікавитися мистецтвом писанкарства і відроджувати традицію виготовлення великодніх яєць.  
 
Нині найпоширеніші мотиви орнаментів на писанці це безкінечник  або кривулька; роза, тригвер, зірка, квадратний хрест; сорок клинів; павучок або розетки, млини, павутина; точки; рослини, ялинові гілки; колоски пшениці. Колись існувало понад сто таких мотивів орнаментів ⋆ ˚｡⋆୨♡୧⋆ ˚｡⋆.
 
Існує багато різних легенд, пов’язаних з писанками. Наприклад, згідно з однією з них, доля усього нашого світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно – поки писанки виготовляють, світ буде у безпеці, та коли люди цей звичай забудуть чи почнуть ігнорувати, світ буде знищено злими силами. Отже, нумо робити якомога більше писанок, друзі! 🤗

«Книжкова країна» у Києві – рай для книголюбів

Гарна весіння погода і багато-багато книг просто неба та в павільйоні  – чи це не рай для всіх, хто любить літературу🌞 📚📖🧋? На ВДНГ пройшов масштабний книжковий фестиваль «Книжкова країна». Ця неймовірна подія зібрала разом різні видавництва, авторів, культурних діячів, експертів, зіркових гостей та всіх, хто захоплюється книгами 🤗.  
 
☝️Для відвідувачів фестивалю був доступний книжковий ярмарок, десятки освітніх заходів, майстер-класи на будь-який смак, дискусії, презентації, автограф-сесії і ще багато цікавого.
 
Так, наприклад, в межах фестивалю працювала ятка БФ «Бібліотечна країна», де психологиня та бібліотекарка підбирали книгу за запитом і виписували на неї «рецепт» 👩🏻‍🏫 👩🏻‍🔬 📝 🕮. На книги певних видавництв «за рецептом» діяла знижка 5%. Власне, до цієї ініціативи долучилися бібліотекарі Солом’янки.
 
ℹПроєкт «Книга за рецептом» – це ініціатива Благодійного фонду «Бібліотечна країна».  Мета проєкту – за допомогою індивідуально підібраних книг покращувати психологічний та емоційний стан людини, що в наш час є дуже важливим.
 
Участь у заході стала для всіх нас професійним викликом і дала змогу виявити  сильні та слабкі сторони нашої бібліотечної роботи. Важливо було не розчарувати читача і дати коротку, але розгорнуту, влучну, а головне, не суб’єктивну, не упереджену рекомендацію книги. Нам потрібно було відчути стан людини, котра зверталася до нас за рекомендацією, опинитися з нею на одній емоційній хвилі та зробити так, щоб людина лишилася задоволена увагою до себе й вибором тих книг, який ми для неї зробили 🙂.
 
Хотілося б зазначити, що основним книжковим побажанням наших відвідувачів було бажання відволіктися від реальності та прочитати якийсь художній твір. Вагомою частиною запитів були також спеціальні книги, які допоможуть впоратися з тривогою, розв’язати певні психологічні питання та галузева література різних напрямків 📔🔍.
 
Ця ініціатива дала нам можливість переконатися в тому, що люди бажають, щоб з ними розмовляли і щоб їх слухали 🙋‍♂️. Зважаючи на те, що на фестивалі зібралися здебільшого любителі книг, бібліотекарям, звісно, було про що поговорити з відвідувачами 😊. Приємно, що майже з усіма вдавалося швидко встановити контакт – звісно ж з допомогою психологині.
 
Було дуже радісно бачити, що люди йдуть від нас з гарним настроєм, класною книжкою (а часто з кількома книжками) в руках і з відповідями на свої особисті запитання, які їм допомагала отримати розмова з психологом (•̀ᴗ•́ ). 

Творчий конкурс «ФЛЕТЛЕЙ-ФОТО» ✧˖°📷 ༘ ⋆｡˚

У квітні Публічні бібліотеки Солом’янки провели професійний творчий конкурс на створення книжкових фотокомпозицій із застосуванням стилю flat lay photography «Флетлей-фото». Звісно ж бібліотека естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва з великим задоволенням взяла участь у конкурсі, адже такі заходи це чудова можливість отримати цікавий досвід, розкрити особисті творчі здібності та продемонструвати свої навички 😊.
 
⊹₊❀[ ◉¯]❀₊ ⊹ 📘Для участі у конкурсі «ФЛЕТЛЕЙ-ФОТО» наша бібліотека обрала книгу «Наталка Полтавка» видатного українського письменника Івана Котляревського. Твір був написаний 1819 року, тож цього року йому виповнюється 205 років.
 
💡 Ідея цього прекрасного твору полягає в оспівуванні духовної величі людини з народу, а також у засудженні покірності долі, владі та застарілим звичаям. Ми вважаємо, що ця ідея нині є надзвичайно актуальною, адже наш народ зараз яскраво демонструє свою непокірність тій долі, яку йому намагаються нав’язати; на додачу до цього «Наталка Полтавка» і досі залишається одним з основних творів, що описують всі найважливіші риси та сторони, з яких потрібно вивчати українську народність.
 
☝ П’єса «Наталка Полтавка» має важливе історичне значення, адже вона започаткувала нову українську драматургію, написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності. Це перша соціально-побутова драма із селянського життя в усій європейській літературі. Цей твір свого часу суттєво розширив можливості для ідейно-художнього зростання української драматургії, закладав основи національного репертуару й визначив його подальші перспективи.
 
Ще одна важлива особливість п’єси, завдяки якій її дуже люблять читачі та глядачі, це пісенність мови героїв і краса народних характерів, зображених у творі.
 
П’єса багата на метафори, епітети, гіперболи, фразеологізми, порівняння й інші художні засоби. А ще у творі автор активно і дуже вдало використав народні та створені ним пісні, дуже вміло застосував український народний гумор, який завжди рятує нас у будь-яких скрутних ситуаціях.  
 
Ми переконані, що цю книгу обов’язково потрібно прочитати кожному українцю, тому що вона спонукає замислитися про багато важливих речей і нам усім є що з неї почерпнути 📙 👍.
 
📍 На фото, що було представлене в межах конкурсу, ми використали предмети, які є яскравими символами української народності та жіночності – вишиванка, предмети побуту, вінок з колосків.

Бібліотека взяла участь у фестивалі «Play Fest Impulse»

Бібліотеку естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва запросили взяти участь у фестивалі гри, навчання та натхнення «Play Fest Impulse», який було проведено в межах Всеукраїнського проєкту LEGO Foundations “Мріємо та діємо». Мета фестивалю – створити простір обміну досвідом, думками та ідеями щодо важливості навчання через гру 👩🏻‍💻📓✍🏻💡🤗.
 
Бібліотека дякує організатору заходу – ЗДО 383 «Веселинка» м. Києва – за можливість долучитися до цього свята. Учасники освітнього процесу садочка та всі учасники фестивалю мали можливість здійснити уявну подорож до чарівної та романтичної Франції🗼👩🏻‍🎨. Усі разом ми ближче знайомилися з французькою культурою і, сподіваємося, надихнули вихованців садочка дізнаватися більше про прекрасну Францію.   
 
А ще в межах заходу бібліотека зокрема взяла участь у «Показі високої моди в Парижі та показі моделей з покидькового матеріалу», представивши бібліовбрання, створене власноруч за власним дизайном👗👒.

Екскурсія бібліотекою у День книг і авторського права

«Книга – казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя», а «бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу» 📕 🏛️. Нам дуже радісно, що у Всесвітній день книг і авторського права, який відзначався вчора, до бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва несподівано завітали вихованці місцевого дитячого садочка, які дуже хотіли ближче познайомитися з «домівкою книг» і, власне, самими книгами 👦🏻 👧🏻. Це був для нас дуже приємний святковий сюрприз 😊.
 
👩‍🏫Бібліотекарі з великим задоволенням провели для юних гостей екскурсію бібліотекою – ознайомили з читальною залою; розповіли, що таке абонемент; завітали і до дитячої кімнати, і до кімнати-музею; поговорили про важливість книг, які роблять нас розумними та всебічно розвиненими. Нас тішить те, що дітки вже люблять читати і того ж дня повернулися до бібліотеки вже разом з батьками, щоб взяти почитати книжки додому 🤗. 

«Без книг, як без повітря, людина жити не може» 𓍢ִ໋🀦📔

📆🔔23 квітня є річницею народження або смерті низки відомих письменників, наприклад таких як Мігель де Сервантес Сааведра, Моріс Дрюон, Інка Ґарсіласо де ла Вега, Галдор Кільян Лакснесс, Хосе Пла та Вільям Шекспір. З цієї причини Генеральною Конференцією ЮНЕСКО було ухвалено рішення обрати саме цю дату для того, щоб віддати належне книгам, авторам, які написали їх, та законам про авторське право, які їх захищають і встановити Всесвітній день книг і авторського права.
 
🌍📚По всьому світу в цей День проводяться різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію читання та культурних аспектів книги. Під час багатьох із цих заходів робиться акцент на важливості міжнародної співпраці та дружби між країнами. Серед заходів, що відбуваються в цей День: публічні читання книг  уголос; книжкові виставки; роздавання книжкових закладок; оголошення переможців різних літературних конкурсів; а також заходи, спрямовані на сприяння розумінню законів про авторське право та захист інтелектуальної власності авторів тощо.
 
💁Всесвітній день книг і авторського права – це чудовий привід віддати належне книгам та авторам у всьому світі та спонукати людей все більше відкривати для себе задоволення від читання, та віддати шану письменникам, які зробили і продовжують робити величезний внесок у суспільний та культурний прогрес людства.
 
З нагоди свята до вашої уваги вірші, які, сподіваємося, надихнуть вас взяти до рук книгу і читати📜.

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить.

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

 

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

«Книга»

Її думки, її цілюща мова

Знаходять місце в кожному із нас.

Ніхто не зможе погубити слово:

Не змиє дощ і не потопче час.

Її рядки розтоплять в серці кригу,

Лунає в них той солов'їний спів,

Що нам дарує й відкриває книга

У кожній літері її повчальних слів.

В її устах шумить і гра діброва,

Сміється небо і щебече птах.

О, як рятує нас книжкова мова

Своєю мудрістю на білих сторінках.

 

Надія Новицька

 

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

«Читайте книжку»

Читайте, діти, книжку – це чудово!

Вона прекрасно пам’ять розвиває.

Запам’ятайте! Книжка – знань основа,

Вона в собі багаж великий має!

 

Усе пояснить і про все розкаже,

І можна потім це обговорити,

Бо книжка мудру бесіду зав’яже.

Розкаже правду, як на світі жити.

 

Поставить ряд питань, щоб міркувати,

І фантастичні нам світи відкриє,

Вона тривоги вміє подолати,

Розрадити біду завжди зуміє.

 

І шлях до мрії зможе показати,

Та понесе в думках в далекі далі…

Важкі дороги нас навчить долати

І припинити фокуси невдалі…

 

У книжці – радість! Тож любіть читати!

У ній є мудрість і велика сила.

Вона навчить вас високо літати,

Бо дасть наснагу і чарівні крила.

 

Бо хто читає, той багато знає,

У того гарна і виразна мова.

І той мети своєї досягає,

Й живе у світі мудро і чудово.

Надія Красоткіна

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

«Запрошення до подорожі»

І знову у мандри запрошують книги...

В далекі часи, в дивовижні країни.

Відкриються вам таємниці великі,

Знайдете ви справді безцінні перлини.

 

Нехай не минає вас байка чи казка,

Хай міфи і вірші у душу вам линуть.

Та тільки уважно читайте, будь ласка,

Тоді лиш почуєте слово нетлінне.

 

І мудрі поради, і жарти дотепні,

Й думки, що летять крізь кордони і мури.

Усе, чим приваблює світ цей безмежний,

Усе, що дарує нам література!

                                                                       Жанна Клименко

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

«ДЛЯ МЕНЕ КНИГИ…»

Для мене книги – світло дня,

Для мене книги – зорі ночі...

Моя сім'я, моя рідня,

Мій розум, серце моє, очі...

Без книги я не проживу,

Вже як без вирію лелека...

Я і крізь вічність оживу

В отім святім: бібліотека...

Для вас я книгою лишусь,

Словами, строфами, рядками,

У пам'ять віршами впишусь,

У прози буйними рядками...

В енциклопедіях знайду

Для вас усі найкращі гасла,

І з ними у серця прийду,

Щоб свічка помислу не згасла,

Бо книги – то і світло дня,

Бо книги – то і зорі ночі...

Моя сім'я, моя рідня,

Мій розум, серце моє, очі.

П. Гоць

 

⋆⭒˚.⋆ ⋆⭒˚.⋆

Бачить – не бачить

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче –

Правди навчає;

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова, –

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартовлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді:

Річ коротенька –

Книжка та й годі.

Леонід Глібов